Cover of Filosofska Dumka
>> Go to Current Issue

Filosofska Dumka

Volume 2021, Issue 3, 2021
Thirty Years of Ukraine’s Independence

Table of Contents

Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 1-14 of 14 documents

Show/Hide alternate language

1. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Editorial
view |  rights & permissions | cited by

тридцять років незалежності україни thirty years of ukraine’s independence

2. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
3. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Сергій Йосипенко Orcid-ID
A. Yermolenko
Round Table Discussion - Thirty years of Ukraine’s independence: achievements, problems and prospects
abstract | view |  rights & permissions | cited by
(А. Єрмоленко (модератор), С. Йосипенко (модератор), Є. Головаха, О. Білий, О. Майборода, М. Бойченко, Т. Гардашук, В. Загороднюк, Є. Бистрицький, О. Мішалова, В. Кузнєцов, Н. Вяткіна, В. Нечипоренко)Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та науково-теоретичний часопис «Філософська думка» з нагоди ювілею нашої держави зорганізували круглий стіл, який від- бувся 25 червня 2021 року в online режимі. Відеоконференція за модерування Анатолія Єр мо- ленка та Сергія Йосипенка тривала майже п’ять годин — нібито забагато для такого фор- мату, однак чи не замало для розуміння всієї повноти та багатоплановості суспільно-полі- тичних проблем, які постали перед нашою країною за ці тридцять років її розвитку. Відкрив ювілейний захід член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який привітав учас- ників і представив гостей з інших установ Академії: Євгена Головаху з Інституту соціології, Олександра Майбороду з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Ку- раса та учасника багатьох українських революцій Олеся Донія (Центр досліджень політич- них цінностей). Круглий стіл пройшов у відвертій атмосфері, яка поєднувала високого рівня фаховість і щиру громадянську зацікавленість учасників, він показав широту проблемного поля і намітив перспективні напрями нових досліджень. Більшість учасників круглого столу підготували тези своїх доповідей, котрі ми пропонуємо увазі читачів. З Днем незалежності, Україно!
4. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
Philosophy as a factor of spiritual independence of Ukraine
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглянуто проблеми розвитку філософії в Україні впродовж тридцяти років не- залежності та здійснено спробу періодизувати цей розвиток. Показано, що незалежність Ук раїни крім державного, політичного та економічного вимірів містить і духовний склад- ник, пов’язаний з релігійною, культурною, мовною та ідеологічною незалежністю. Ключовим аспектом тут стала незалежність від Московської церкви та створення автокефальної Православної церкви України. Та оскільки, за Конституцією України, жодну ідеологію дер- жава не може визнавати як обов’язкову, духовна незалежність є і світською категорією, що передбачає також світоглядну та філософську незалежність. У статті виокремлено кілька етапів творення філософської незалежності. Перший етап потребував насамперед подолання ідеологічно заанґажованої філософії марксизму російського ґатунку, тобто марк- сизму-ленінізму. Другий етап — це прилучення філософії України до взірців сучасної світової філософії, засвоєння провідних її тенденцій та парадигмальних комплексів. У цьому контекс ті показано роль перекладів філософської класики та сучасної філософської літератури в про- цесі увіходження філософії в Україні до царини світової філософської думки. Нарешті, тре- тій етап визначається розв’язанням ключових проблем сучасності, по в’я за них із ґлобаліза- цією, екологічною кризою, універсалізмом та партикуляризмом в етиці, етичною меліора цією сучасного суспільства тощо. У статті йдеться також про роль філософії та філософської освіти в обґрунтуванні ціннісних орієнтацій розвитку українського суспільст ва, формуванні комунікативної, моральної та фахової компетенцій громадян як чинника цивілізаційного вибору України.
5. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Сергій Пролеєв Orcid-ID
Sergii Proleiev
Social drama of independence
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті аналізується проблема розвитку України за доби незалежності та здійснюється зіставлення способу організації соціальної дійсності в сучасній Україні та в радянський період. Головним реґулятивним чинником життя радянського суспільства був принцип панування. Україна успадкувала цей принцип панування і зберігає його чільну роль у чинному нині соціаль- ному ладі. Автор аналізує його різноманітні вияви, що задають структуру української со- ціальності, зокрема зростання чиновницького класу та бюрократичний тиск на всі сфери та ланки життя. Засилля бюрократії містить латентне насильство, живить корупцію та мі ні мізує соціальну динаміку. Також ідеться про феномен владної ренти, що втілюється у своєрідній «приватизації держави». Ще одним універсальним ефектом принципу панування є подвоєння соціальної дійсності на позірну та приховану. Позірна дійсність перетворюється на простір існування пересічних громадян та здійснення леґальних процедур, тоді як прихова- на містить нереґламентовану жодною леґальною нормативністю систему реальної циркуля- ції влади, а відтак і керування всіма рухами соціального тіла. Системну роль у прихованій соціальності відіграють кліки — неформальні угруповання впливових осіб, що реально контро- люють перебіг справ. Наслідком принципу панування є пасивність та марґіналізація україн- ського громадянина, пов’язані з дефектом політичної участі. Втіленням цієї не-участі у вла- ді стають такі форми свідомості, як сподівання, вподобання та зневіра. Отже, на сьогодні незалежність є не даністю, а шансом, який ще треба зреалізувати. Шлях до цього пролягає через відновлення ролі народу як суверена влади та розвиток відмінних від принципу пануван- ня реґулятивних чинників соціальності.
6. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Наталія Кривда Orcid-ID
Nataliia Kryvda
“Ukraine’s glory has not yet died, nor her freedom has” (to the question of the Ukrainian statehood “renaissance”)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Проблема «відродження» української державності вже понад століття знаходиться в центрі суспільної уваги. Попри це, український інтелектуальний дискурс не зміг сформувати цілісний та консолідуючий образ минулого. Істотною перешкодою на цьому шляху був ситуативний характер державної політики пам’яті, котра вибудовувалася через поєднання радянських та українських підходів до інтерпретації минулого. Відсутність об’єднувального історичного наративу, регіоналізація інтерпретацій історії України, десятиліттями живлять міжосо- бистісну й міжрегіональну ворожнечу в середині українського суспільства. Вона стала плід- ним ґрунтом для спрямованої на десуб’єктивацію України через руйнацію історичних підва- лин державності в суспільній свідомості самих українців гуманітарної агресії сусідніх дер- жав. Аргументи їхніх речників, посилюються доводами проукраїнських істориків, консерва- тивного толку, котрі, намагаючись розглянути історію українського державотворення в контексті загальноцивілізаційного розвитку, розвинули тезу про «неісторичність» україн- ської нації, зумовлену переривами національної екзистенції у ХVІ та ХVІІІ ст. Такий підхід, як показано у статті, мав важливе значення для піднесення уваги світової спільноти до ук - раїнського питання у другій половині ХХ ст., навіть попри те, що не відображав дійсної спра- ви речей. Адже українство навіть в часи посилення асиміляторської політики з боку сусідніх держав, не знало перериву національної екзистенції і продовжувало плекати різнорідні ідеї «відродження» та розвитку власної державності. Особливо яскраво це прагнення проявилося у ХVІІ ст. завдяки активній позиції козацтва, котре зуміло опанувати своїм впливом всі про- шарки українського населення, піднявши його до збройної боротьби за власну свободу дер- жавність. Неспроможність козацтва повністю реалізувати поставлені завдання породило ноти песимізму в свідомості українства, віра якого у відродження власної державності жев- ріючи згасала, проте ніколи не стухала зовсім. Плекаючи колишню велич козацьку, українці, всупереч асиміляторській політиці панівних націй, у всі часи знаходили в со бі сили подати голос, нагадавши собі й світові про те, що «не вмерли України ні слава, ні воля», а тому вони будуть відстоювати власну державність.
7. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Володимир Фадєєв Orcid-ID
Volodymyr Fadieiev
Trouble with the biography of the sovereign: historiography, archives and national memory
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Пропонована стаття являє собою розвідку з реалістичної соціальної онтології, присвячену дослідженню взаємодії між національною пам'яттю, історіографією та архівом як визна- чальними соціальними інституціями модерної доби. У дослідженні зосереджено увагу на проб- лемі становлення і трансформацій уявлень про минуле національної спільноти — носія суве- ренітету. Під час аналізу автор доходить висновку, що національна пам’ять, архів та істо- ріо графія наділені власною динамікою, а взаємини між ними являють собою мінливу консте- ляцію відносин, що протягом останніх двох століть пройшла складну еволюцію. Починаючи з ХІХ століття, характер цих взаємин змінювався у напрямку емансипації архівів від нас та- нов офіційної історіографії, дистанціювання історіографії від виконання державної влади, та виникнення наприкінці ХХ століття нової меморіальної культури. Результатом цих змін стала поява афірмативної історіографії, що справляє відчутний вплив на суспільне життя. З огляду на ці зміни автор доходить висновку, що актуальною проблемою сьогодення є ство- рення умов для безконфліктної взаємодії всіх учасників політики пам’яті з метою уникнення політизації, спричиненої неузгодженостями в інтерпретації подій минулого.

політична філософія political philosophy

8. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олег Білий Orcid-ID
Oleg Bilyi
Artistic strategy and political communication
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Провідними дослідницькими наративами статті є вплив мистецьких стратегій на полі- тичну комунікацію за умов постправди; політична уява і режим постправди; мистецтво і режим істини; раціональність ілюзій у політичній комунікації; техніки мистецької суґестії у публічному діалозі. Йдеться про використання принципу вірогідності ілюзії, зокрема, ри- туалів леґітимації у процесі боротьби за прихильність виборця. Аналізовано техніки мис- тецької суґестії у публічному діалозі. Особливе місце посідає аналіз міфологічного перетво- рення реальності на ґрунті мистецьких стратегій, тема раціональності ілюзії. Проведено аналіз міфологічного перетворення реальності на основі мистецьких стратегій. Розглянуто зв’я зок таких понять, як поезія, мистецтво і технологія, з розгортанням процесів техноло- гічного вдосконалення у будь-якій сфері людської діяльності.
9. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Алла Гужва Orcid-ID
Alla Guzhva
Political populism and popular culture
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті здійснено порівняльний аналіз культурних практик політичного популізму і попу- лярної культури. Популістичного політика розглянуто як знак культурної комунікації і вио- кремлено три його ідеальні типи: пустий знак, орієнтований на сьогодення, який репрезентує популістів без ідеології; знак, орієнтований у минуле, який репрезентує популістську націона- лістичну ідеологію; знак, орієнтований у майбутнє, який репрезентує реформаторів суспіль- них цінностей. Виявлено спільні характеристики в інтерпретації та функціюванні популярної культури та популізму — символізм, емоційність, походження «від простих людей», спротив системі, експлуатація прагнення емансипації. Підкреслено визначальну роль медіа у культур- ній комунікації як для популярної культури, так і для політичного популізму. Певне оновлення та урізноманітнення політичних інституцій стане тим критерієм, який дасть змогу визна- чити — що саме було вартісним у популярній культурі та політичному популізмі.

конкурс молодих дослідників на здобуття премії імені неллі іванової-георгієвської competition of young researchers for the nella ivanova-georgievskaya prize

10. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Влада Анучіна Orcid-ID
Vlada Anuchina
Problematization and modification of phenomenological concept of experience in Martin Heidegger’s fundamental ontology
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Метою цієї статті є доведення можливості розгляду Гайдеґерового поняття Dasein як ре- концептуалізації та модифікації Гусерлевого поняття досвіду (Erfahrung). Предметом ана- лізу є поняття Dasein, яке є одним із найбільш проблематичних з усього Гайдеґерового спадку з огляду на його багатозначність та відповідну множинність інтерпретацій. Особливу увагу приділено дослідженню прочитання Гайдеґерової філософії як онтологічної на противагу ек- зистенціалістському та антропологічному прочитанням; авторка текстуально підтвер- джує правомірність такого прочитання та доводить, що Dasein дійсно є модифікацією Гу- сер левого поняття досвіду. Так само, вона стверджує, що не лише поняття Dasein, а й сама фундаментальна онтологія може до певної міри розглядатися як ориґінальна модифікація феноменології Гусерля. Зокрема, через те, що включається у Гайдеґерів проєкт фундамен- тальної онтології та модифікується не лише одне з основних феноменологічних понять, а й метод дослідження та деякі ключові теми (наприклад, часовість свідомості).
11. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Єгор Буцикін Orcid-ID
Yehor Butsykin
Phenomenological justification of psychoanalysis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття є попереднім начерком феноменологічного опису досвіду психоаналізу з метою фено- менологічного обґрунтування засадових психоаналітичних понять та явищ. Розглянуто фа- зову структуру досвіду психоаналізу, а саме: тривогу аналітика, психоаналітичну редукцію, психоаналітичний аналіз та інтерпретацію. Окрім цього, першу частину статті присвя- чено головним аспектам логіко-феноменологічної критики психоаналізу. Передусім критиці асоціаційної, механістичної, спекулятивної теорії психоаналітичної практики, що її фено- менологічна неадекватність спричиняється до розриву між психоаналітичною теорією та практикою. Цей факт особливо наголошений у феноменологічній психології Ар тура Крон- фель да та дазайнаналізі Людвіґа Бінсванґера і Медарда Боса. З огляду на це, стаття є спро- бою накреслити ще один шлях до подолання цього розриву — через феноменологічне обґрунту- вання досвіду психоаналізу.
12. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олександр Комаров Orcid-ID
Oleksandr Komarov
Uniformity vs pluralism: an ontological basis of conflict
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглядаються феномени уніфікованої і плюральної раціональності, а відтак можливості чи не можливості уніфікації досвіду, культури, політики, економіки тощо. За для унаочнення проблеми пропонується розглянути розбіжності епохи модерну і постмодерну. Робиться спроба вивести онтологічний ґрунт культурних розбіжностей і динаміки розвит- ку знання загалом. Осмислюються сучасні виклики, пов’язані з неусталеністю стану знан ня, і пропонуються проєкти розв’язання сучасних суспільних і філософських проблем на засадах феноменології.

сторінка молодого науковця young scientist’s page

13. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Михайло Богачов Orcid-ID
Mykhailo Bogachov
Artificial intelligence as an anthropotechnology
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Штучний інтелект — це комп’ютерна система, яка мислить або діє як людина. Особливості ШІ втілюють імпліцитні уявлення його розробників про природу людини. «Сильний» ШІ, який має загальні коґнітивні здатності дорослої людини, досі не створено, натомість «слабкі» ШІ вже є частиною планетарної обчислювальної інфраструктури. Нейронно-мережеві ШІ імі- тують специфічні типи людської поведінки, узагальнюючи дані про повсякденне життя ко- ристувачів. Такий підхід у створенні ШІ відповідає філософському мейнстріму ХХ сторіччя, коли повсякденне життя розглядали як джерело мовних та соціальних наперед-даностей, що забезпечують порозуміння. Також цей підхід спирається на класичну дихотомію «людина— машина» й відповідне уявлення, що людська природа є стабільною та незалежною від техно- логічного стану. Проте у постметафізичну добу, коли взаємодія людини з технікою є комуні- кативною, а не інструментальною, дані про людський побут не можуть бути незалежним зразком людськості. ШІ-застосунки не лише кодифікують дескриптивні аспекти людської природи, а й дисциплінують своїх користувачів, адже цифрове середовище, в якому можуть бути зібрані дані про повсякдення, уже впорядковане за допомогою ШІ. Відповідно, у цифро- во му середовищі люди змушені відтворювати нові норми поведінки, кодифіковані за допомо- гою ШІ, який є одним із способів видозміни людської природи самою людиною. Вплив ШІ непомітний, позаяк цифрове середовище, в якому люди взаємодіють з ШІ, організовано не- достат ньо зрозумілим для користувачів чином. Антропотехнологічний характер ШІ є по бічним наслідком розвитку платформ, тому творці ШІ не перебирають на себе відповідальність за вті лені в їхніх розробках норми.

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

14. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
А. Бондар, В. Кебуладзе, Orcid-ID Ю. Олійник, Orcid-ID В. Циба Orcid-ID
А. Bondar
On the nature of existence in Ukrainian
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» публікуємо матеріали семінару «Лабораторії наукового перекладу», який було присвячено обговоренню українського перекладу твору Джона Еліса МакТаґарта «Природа існування». Семінар відбувся 2 жовтня 2020 року в Інституті філо- софії НАН України імені Г.С. Сковороди за підтримки ГО «Лабораторія законодавчих ініціа- тив» і видавництва «Темпора». Текст українського перекладу представив перекладач твору Юрій Олійник. Експертами були Андрій Бондар і В’ячеслав Циба. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.