>> Go to Current Issue

Filosofska Dumka

Volume 2022, Issue 1, 2022
John Rawls's Political Philosophy

Table of Contents

Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 1-15 of 15 documents

Show/Hide alternate language

1. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Editorial
view |  rights & permissions | cited by

політична філософія джона ролза john rawls’s political philosophy

2. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
3. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
С. Фримен, Ф. Петит, Т. Поґе, Д. Мілер
S. Freeman
“Philosophical Thought” Survey: John Rawls and contemporary political philosophy (S. Freeman, F. Pettit, T. Pogge, D. Mil ler)
view |  rights & permissions | cited by
4. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Денис Кірюхін Orcid-ID
Denys Kiryukhin
The path to “A Theory of Justice”: works by John Rawls of the 40s — early 50s
abstract | view |  rights & permissions | cited by
За багато років, що минули з того часу, як Джон Ролз видав свою працю «Теорія справедли- вості» (1971), в академічних колах сформувалося і набуло великого поширення ставлення до Ролзової теорії як до нового етапу розвитку локівсько-кантівської ліберальної традиції. Однак після того, як нещодавно було відкрито для дослідників папери Ролза в Архіві Гар вард- ського університету, стало зрозуміло, що усталене уявлення є не зовсім точним. Вивчення ранніх праць Ролза, значна частина яких залишається неопублікованими, дало змогу об’єм- ніше побачити етапи та особливості формування його теорії й загалом по-новому подиви- тися на історію розвитку політичної філософії в ХХ столітті. В центрі уваги цієї статті праці Ролза, написані в 1940-х — першій половині 1950-х років, до поїздки Ролза в Окс форд, коли завершується його «вітґенштайніанський поворот» (П. Маккензі Бок), а от же, їх виправ- дано можна розглядати як окремий етап розвитку його думки. Тому вони становлять неабиякий інтерес для дослідження. Ана ліз ранніх праць Ролза дав змогу побачити, що ба зові концепти Ролзової теорії справедливості починають формуватися ще до його поїздки в Оксфорд. В цих працях Ролз ще не звертається власне до теми справедливості, про те в них закладаються основи для концептів «добре впорядковане суспільство», «вихідна позиція», то го тлумачення обставин справедливості, що ми його знаходимо в «Теорії справедливості». І хо ча після війни Ролз відмовляється від релігії, наслідком чого став пошук ним базових етичних принципів справедливої кооперації, які можна обґрунтувати раціонально, у своїх подальших працях він зберігає загальну орієнтацію на соціальний ідеал, уявлення про який він формує у 1940-ві роки в межах традиції неоортодоксальної протестантської теології.
5. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Peter Jonkers Orcid-ID
Peter Jonkers
Witnessing as an alternative approach of religious truth. A comment on Rawls’s idea of comprehensive doctrines
abstract | view |  rights & permissions | cited by
The paper offers a critical examination of the term ‘reasonable comprehensive doctrines’, which is a key term in Rawls’s Political Liberalism. It is argued that this term is not accurate anymore to catch the current shape of religious and secular worldviews and the nature of their truth claims, because it focuses too much on the doctrinal character of religious truth, which plays a central role in Christianity but not in many other religions and secular worldviews. However, sociologists of religion and philosopher Charles Taylor have pointed out that a shift in people’s attitude towards religion has been taking place since the last decades of the twentieth century, resulting in a more existential and less doctrinal approach to religious truth. This focus on ‘lived religion’, inspiring the faithful to put their lives in the sign of (the truth of) these doctrines, explains why Rawls’s doctrinal approach falls short of expectations in finding a response to the challenge of religious pluralism. Yet, in the conclusion of this paper it is shown that Rawls also values witnessing as an alternative, more existential approach to religious truth, although it plays a rather marginal role in his work.
6. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Mihaela Czobor-Lupp Orcid-ID
Mihaela Czobor-Lupp
John Rawls: The Past and Present of a Moral and Political Theory
abstract | view |  rights & permissions | cited by
When John Rawls’ A Theory of Justice was published in 1971, it brought a strong, inspiring, and refreshing creative impetus in Anglo-Saxon philosophy. Since then, Rawls’ work has been criticized on several grounds, mainly related to its Kantian formalism. However, ideas and theories are not born and do not exist in a social and political vacuum. Read in different historical contexts they can reveal new meanings and deliver specific messages, which are tailored to specific audiences and political cultures. I argue in my paper that, reflecting this reality and my own life experience, Rawls’ conception of justice and of a well-ordered society always remains actual. An important part of this actuality is revealed in the manner in which the theory inspired Romanian society in its post-communist search for models of citizenship. It is also revealed by the message it delivers to today’s divided and polarized societies, where solidarity has been corroded by neoliberalism and where the citizens' sense of fairness and reasonableness have been weakened by an increasingly noxious agonistic spirit.
7. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Марія Рогожа Orcid-ID
Mariya Rohozha
Overlapping consensus in the space of public morality (on John Rawls’s political constructivism)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Увагу у статті зосереджено на розгляді моделі перехресного консенсусу у просторі суспільної моралі та можливостей її практичної реалізації задля розбудови суспільної згоди. У пошуках надійних механізмів суспільної єдності Джон Ролз розрізнює всеохопні моральні доктрини та політичні доктрини як переконання в межах приватної та публічної сфер відповідно. Пе ре- хресний консенсус забезпечує суспільну згоду в публічному просторі (щодо політичних докт- рин), залишаючи поза своєю орбітою переконання приватної сфери (всеохопні моральні докт- рини). Моральні цінності перехресного консенсусу утворюють сферу суспільної моралі, діє ву в конкретно-історичному демократичному суспільстві, яке Ролз називає добре впорядкованим суспільством. Конкретно-історичний характер добре впорядкованого суспільства зумов- лений відповідною фоновою культурою, яку можна імплікувати як досвід громадянськості, визначений особливостями соціальних інституцій Модерну, що є безпосереднім іманентним ду ховно-ціннісним супроводом суспільного життя, фоновим щодо експліцитних ціннісно-нор- мативних програм та стратегій вчинення індивідів у суспільному житті, зорієнтованих на оптимізацію суспільної взаємодії. Моральні цінності в межах перехресного консенсусу є міні- малістськими (оскільки їх набір, спроможний об’єднати всіх членів суспільства, є базовим для них усіх, безвідносно до сповідуваних ними всеохопних доктрин, тобто змістовно бід ним, ла- конічним), контекстуальними (модульними/рухливими, релевантними суспільним духовним запитам, змінюваними в перебігу пошуку об’єднавчого мінімуму) та універсальними в своїй зо бов’язувальній чинності. Перехресний консенсус унеможливлює перетворення будь-якої все- охопної моральної доктрини на реґулятивну ідею суспільного життя і задає формальну гори- зонтальну суспільну взаємодію, кориґовану в режимі реального часу.

сторінка молодого науковця young scientist’s page

8. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Всеволод Хома Orcid-ID
Vsevolod Khoma
On the way to expansive political liberalism: Martha Nussbaum’s capability approach as a reinterpretation of the ideas of young John Rawls
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Ідеї пізнього (після 1993), а особливо раннього (до початку 70-х років ХХ століття) періодів творчості Ролза рідко стають предметом серйозної уваги. На думку автора, ця ситуація усталює стереотипні й однобічні тлумачення. Натомість предметна увага до Ролзових ідей раннього (проєкт натуралістичної етики на протестантських засадах, об’єктивна мораль, яка конституюється через факт сприйняття інших як людей, сильне визначення людської природи) і пізнього («політична концепція», «фонова культура», «публічний розум») етапів дає підстави істотно збагатити поле інтерпретацій в сучасній політичній філософії. Мета цієї статті потрійна: довести, (1) що критика Мартою Нусбаум пізніх ідей Ролза, запропонована в межах підходу спроможностей, не є вичерпною; (2) що ця критика постане більш плідною, якщо спиратиметься на деякі ранні ідеї самого Ролза, які той згодом використовувати перестав; (3) що таке поєднання критичних арґументів створює нову версію політичного лібералізму, послідовнішу за версії як пізнього Ролза, так і Нусбаум. Цю версію автор пропонує називати «експансивним (тобто таким, що здатний до роз- ширення) політичним лібералізмом» (далі ЕПЛ). Важливим компонентами ЕПЛ є ідея Генрі Ричардсона про взаємодоповнюваність «благого» та «правильного», арґумент пайдеї, а також інтерпретації підходу спроможностей в рамках «розумних всеохопних доктрин». Спираючись на ці компоненти, автор описує механізм впливу на «фонову культуру», з якої потім наро- джується «публічний розум», що буде визначати «політичну концепцію» Ролза. Таким чином, у рамках ЕПЛ «політична концепція» може розширюватися. Через взаємодоповнюваність «благого» та «правильного» вона набуває здатності краще реаґувати на політичні виклики, зберігаючи водночас непорушність фундаментальних політичних принципів суспільства.

статті: сучасна гуманітаристика articles: contemporary humanities

9. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Валерій Жулай Orcid-ID
Valeriy Zhulay
Phenomenon of the event in moral dimension: inner form and crucial factors
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті поставлено питання — що постає як подія, коли ми розглядаємо існування людини в етичному вимірі? Розглянуто рівні здійснення людиною того, що вона визначає для себе як морально зна- чуще, а також можливості сприйняття зазначеного здійснення іншими членами моральної спільноти. Це завдання, на думку автора, вимагає уваги до моральнісного виміру існування людини, в якому з’являється можливість діагностувати і змістовно аналізувати зміни, що призводять до моральнісного зсуву у світогляді людини. Зміни такого рівня концептуалі- зуються як моральнісна подія (а не моральнісна оцінка певної події: така оцінка може зали- шати людину незмінною). Автор виокремлює два рівні моральнісної подієвості: перший — моральнісне самоздійснення людини, яке саме по собі може призводити лише до умовної по дії- для-себе і просто визнається іншими членами спільноти; і другий — коли зазначене вище самоздійснення інші приймають, що і стає власне моральнісною Подією. Відштовхуючись від поняття «визнання», як його розробляв Ч. Тейлор, автор висуває думку, що зазначене поняття є недостатнім для того, щоб можна було говорити про «пов- ноцінне» сприйняття моральнісної події іншими. На думку автора, запроваджений у розвідці концепт «прийняття Іншими» дає змогу тематизувати такі важко фіксовані складові мо- ральнісної події, як зміна внутрішніх почуттєво-розумових віро-гідностей людини та її віру- вальної налаштованості. Крім цього, обґрунтовано доцільність розгляду моральнісної події через її внутрішній простір і час як форми подієвості. Внутрішній простір моральнісної події визначено як при- сутність, а внутрішній час — як її драматургія.

articles: logic, methodology and philosophy of science articles: logic, methodology and philosophy of science

10. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Dmytro Sepetyi Orcid-ID
Дмитро СЕПЕТИЙ
АНТИКРИПКЕАНСЬКІ ІНТУЇЦІЇ: КОНЦЕПТУАЛІЗМ VERSUS ЕСЕНЦІАЛІЗМ
abstract | view |  rights & permissions | cited by
The article discusses Saul Kripke’s criticisms of the account of the reference of general names he called “descriptivism” and the considerations he advanced in favour of his own essentialist causal-histori cal account of the reference of natural kind terms. The alternative of conceptualism versus essentialism about the reference of general terms is explained in details. The case is made that most of the intuitions on which Kripke based his arguments are highly controversial, and the main examples he used to explain and support his views (such as examples of whales and fish, water and H20, gold, tigers, and unicorns) do not constitute a clear case for the preference of essentialism over conceptualism. Mo re over, these examples can be modified in such ways that in the perspective of these modifications, Kripke’s essentialist construal turns out to be far-fetched and implausible, whereas a form of conceptualism (the cluster theory of reference) is tenable.

статті: філософські питання природознавства articles: philosophical issues of natural science

11. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Олександр Габович, Orcid-ID Володимир Кузнєцов Orcid-ID
Oleksandr Gabovich
Overview of modern philosophy of science (art. 1)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Поняття «філософія науки» незаперечно увійшло до сучасного філософського дискурсу. У філо- софському та науковому середовищах є різні тлумачення філософії науки. Власне науку тради- ційно вважають суспільною інституцією, створеною з метою здобуття та застосування знань про природні та штучні реалії. Водночас введення поняття «філософія науки» було б три віальним, якби його обсяг зводився до перетину обсягів понять «наука» і «філософія». Пе ре- хід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності конкретних наук з особ ливими предметними галузями викликає виокремлення із загальної філософії науки групоцентрованих філософій наук на кшталт філософії біології, філософії психології, філософії технічних наук, філософії медицини, філософії соціальних наук, філософії інформаційних наук, філософії фізи- ки, філософії математики, філософії філософії тощо. У статті виокремлено різновиди сучас- ної філософії математичних та природничих наук. Специфічні ознаки цих наук аналізовано за допомоги графових класифікацій відповідних філософій. Підкреслено важливість для всіх різ- новидів філософії науки використовуваних ними реконструкцій практичних теорій. У першій частині окреслено мету статті й розглянуто предметні та теоретичні класифікації філосо- фій науки, у другій — оцінні, називні, теоретико-реконструктивні та мовно-реконструктив ні, а також зроблено висновки щодо доцільності застосування цих класифікацій до філософій суспільних та гуманітарних наук. В підсумку автори висновують , що, незважаючи на попу- лярність у філософсько-науковому середовищі різкого протиставлення класичної та некласич- ної фізики, для цього немає ґрунтовних об’єктивних підстав.

повернення до теми: інституту філософії імені г.с. сковороди — 75 років return to the topic: h.s. skovoroda institute of philosophy — 75th anniversary

12. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Марія Култаєва Orcid-ID
Mariia Kultaieva
The school of thinking, nobility of philosophical spirit and civil courage (to the 75-th anniversary of H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, National Academy of Sciences of Ukraine)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті йдеться про культурне та освітнє значення Інституту філософії НАН України для духовного розвитку українського суспільства. З позиції включеного спостерігача відтворено ок ре мі епізоди його історії. Розглянуто символічну роль Г.С. Сковороди у самовизначенні Інс- ти туту як центру формування світоглядної культури нації та визначення її ціннісних орієн- тацій. Крізь призму інтуїції М. Гайдеґера щодо небезпек, які загрожують філософському мис- ленню, відображено у відповідній метафориці можливості діалектичного зняття загроз, що з ними стикається «Київська філософська школа». Розкрито спорідненість сковородинів ської та західноєвропейської філософських традицій, а також роль Інституту філософії у форму- ванні духовної культури нації та національно свідомої наукової спільноти.
13. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Леонід Фінберг
Леонід Фінберг
«Філософська і соціологічна думка» наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття
view |  rights & permissions | cited by

наукове життя: семінари academic life: seminars

14. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
В. Козловський, В. Терлецький, В. Циба
V. Kozlovskyi
Kant and metaphysics: tradition and modernity. Seminar of the Kant Society in Ukraine
abstract | view |  rights & permissions | cited by
12 червня 2021 року Кантівське товариство в Україні зорганізувало і провело online черговий семінар, цього разу присвячений настільки ж давній і контроверсійній, наскільки ж і досі дис- кусійній темі «Кант і метафізика». У заході взяли участь науковці, незалежні дослідники, а також викладачі та студенти провідних вищих навчальних закладів України — Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Національного університету «Києво-Моги лян- ська академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Доброю нагодою для цьогорічного семінару стала 240 річниця публікації «Критики чистого розуму» (1781) — тексту, який виявився парадигматичним для всієї філо- софії епохи модерну. Звісно, всі учасники заходу — як у доповідях, так і при обговоренні — не могли обійти мовчанням задум Кантової «Критики» як критики традиційної метафізики. Утім, не менш цікавими виявилися також інші теми: і еволюція Канта як метафізичного мислителя, і фундаментальна проблема співвідношення метафізичного і наукового знання, і місце метафізичної проблематики в контексті третьої «Критики». Окремо було відзначено інтерпретацію першої «Критики» Канта в сучасному американському кантіанстві. Нижче публікуємо доповіді тих учасників, які дали згоду на оприлюднення своїх матеріалів.

наукове життя: лабораторія наукового перекладу academic life: laboratory of academic translation

15. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Л. Белей, Orcid-ID Ю. Буйських, Orcid-ID Є. Буцикін, Orcid-ID В. Кебуладзе Orcid-ID
L. Belei
On the problems of the primitive mentality in Ukrainian (L. Belei, Yu. Buiskykh, Ye. Butsykin, V. Kebuladze)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», які відображають обговорення українського перекладу твору Франца Боаса «Розум первісної людини». Семінар відбувся 22 грудня 2021 року в Українському центрі між- народного ПЕН-клубу за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих іні- ціатив», Міжнародного фонду «Відродження», видавництва «Темпора» в партнерстві з Ук- раїнським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського перекладу представив перекладач твору Єгор Буцикін. Експертами були Лесь Белей та Юлія Буйських. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе