>> Go to Current Issue

Filosofska Dumka

Volume 2021, Issue 4, 2021
H. S. Skovoroda Institute of Philosophy – 75th Anniversary

Table of Contents

Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 1-20 of 20 documents

Show/Hide alternate language

1. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Editorial
view |  rights & permissions | cited by

інституту філософії імені г.с. сковороди — 75 років h.s. skovoroda institute of philosophy — 75th anniversary

2. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Foreword
view |  rights & permissions | cited by

урочисте засідання вченої ради інституту філософії імені г.с. сковороди нан україни grand meeting of the academic council of the h.s. skovoroda institute of philosophy, nas of ukraine

3. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
H.S. Skovoroda Institute of Philosophy: 75th Anniversary of the Establishment
abstract | view |  rights & permissions | cited by
A formal meeting of the Academic Council of the H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine, was held November 23, 2021 in honor of the 75th anniversary of the Institute. Distinguished guests from various institutions of the Ukrainian Academy of Sciences and Universities of Kyiv were in attendance. This article present a summary of the speeches of the participants of this solemn event. The words of our colleagues reflect the deep knowledge of the history and achievements of the Institute and the great respect for them by the scientific community of Ukraine. The Director of the Institute, Anatoliy Mykolayovych Yermolenko, addressed the audience with a welcoming speech and congratulated colleagues and guests on this anniversary. He outlined the main stages of development of this center of philosophical thought in Ukraine in a complex social, cultural and political context. Other speakers included R. Stefanchuk, A. Zagorodnii, S. Pyrozhkov, V. Smolii, V. Bugrov, A. Konverskyi, V. Kremen, V. Kusherets, S. Dovhyi, S. Dovghyi, and V. Andrushchenko.

інститут філософії та філософія в україні institute of philosophy and philosophy in ukraine

4. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко, Orcid-ID Сергій Йосипенко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
Institute of Philosophy: Traditions and Innovations
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено історико-філософському аналізу унікальної та парадигмальної ролі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України у філософському житті України впродовж 75 років від його заснування. Автори окреслюють його роль у процесі становлення сучасної філософії в Україні від часів панування догм радянського марксизму й до впровадження актуальних дослідницьких традицій у сучасній українській філософії. Досліджено спадкоєм- ність та особливості зміни поколінь дослідників у царині філософії, а також долучення україн- ської філософської думки до світового інтелектуального дискурсу. Окрему увагу приділено інституціалізації нових напрямків досліджень в Інституті, та- ких як політична філософія, філософія мови та мовлення, що належать до провідної парадигми сучасної філософії. Автори статті розкривають поетапне становлення київської філософ- ської традиції, роль керівництва Інституту в стилістиці та характері наукових досліджень певних періодів. Приділено увагу співпраці Інституту з вітчизняними науковими та освітні- ми закладами, його міжнародним зв’язкам. Виокремлено статус провідних фахових видань, які стали знаковими як за радянських часів, так і за часів Незалежності. Наостанок у статті відзначено роль та завдання Інституту в сучасному суспільному дискурсі, акценто вано ува- гу на цінностях, збереженням яких опікуються представники Інституту
5. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Володимир Бугров Orcid-ID
Volodymyr Bugrov
Institutionalisation of Research Achievements of the Institute of Philosophy in Educational Practices: experience of the «Kyiv School of Philosophy»
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті порушено тему специфіки процесу інституціалізації наукових досягнень Ін с ти- туту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, передусім здобутків «Київської філософ- ської школи» другої половини ХХ — початку ХХІ століття, в сучасних освітніх практиках українських вишів на прикладі Київського національного університету імені Тараса Шев чен- ка. Відзначення у 2021-му 75-річчя заснування Інституту як, спільно зі згаданим вишем, головного осередку «Київської філософської школи», вкотре унаочнює їхню роль як чільного суб’єкта інституціалізації української національної філософської традиції пізньомодерного часу. Один із найвідоміших тепер інноваційних академічних гуманітарних проєктів і перших моделей відкритого суспільства в УРСР, Інститут філософії був головним вітчизняним учасником світового філософського життя за «холодної війни» і став в Україні центром роз- витку філософської спільноти. Показовим прикладом запровадження нових освітніх прак- тик у класичних вишах України за умов диджиталізації вітчизняної вищої освіти під час постання ґлобального мережевого суспільства є поєднання високого науково-освітнього по- тенціалу Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України й постання на цих засадах філософських това- риств та стартапів. У центрі діяльності одного з найвідоміших із них — Студентського товариства усної історії філософії — є започатковане в проєкті «Усні історії філософів» Т. Чай ки реконструювання наукових біографій творців «Київської філософської школи» в кон- тексті розроблення усної історії філософії як альтернативного історико-філософсько го під- ходу / джерела / жанру.
6. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Терлецький Orcid-ID
Vitali Terletsky
Research of German Classical Philosophy at the Institute of Philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті проаналізовано доробок працівників Інституту філософії АН України, який сто- сується дослідження німецької класичної філософії. Ідеологічно незаанґажовані студії ні- мецького ідеалізму в Інституті стали можливими лише після того, як його очолив Павло Копнін. Київський університет імені Тараса Шевченка став тим осередком, із якого в пер- шій половині 1960-х років вийшли всі дослідники німецького ідеалізму. Спочатку більшу увагу приділяли філософській системі Геґеля, що відобразилося в монографії В. Шинкарука (1964). У середині 1970-х років на передній план виступає критична філософія Канта, різні аспекти якої проаналізовано в колективній монографії «Критичні нариси про філософію Канта» (1975). На початку 1980-х років дослідники інтенсивно займаються «антропологічним ма- теріалізмом» Фоєрбаха й публікують колективну монографію «Нариси про філософію Фоєр- баха» (1982). Саме твори та ідеї Геґеля, Канта і Фоєрбаха становили переважний предмет уваги дослідників Інституту, що відбилося в численних публікаціях на сторінках часопису «Фі лософська думка». Натомість філософські системи Шелінґа й особливо Фіхте залишалися майже знехтуваними аж до 1991 року.

основні дослідницькі напрями та відділи інституту main research areas and departments of the institute

7. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
8. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко, Orcid-ID Віталій Нечипоренко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
Department of Social Philosophy: in the trend of modern social research
view |  rights & permissions | cited by
9. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Пролеєв, Orcid-ID Олег Білий, Orcid-ID Оксана Кисельова Orcid-ID
Serhii Proleiev
Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics: History and Modernity
view |  rights & permissions | cited by
10. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Йосипенко, Orcid-ID Олександр Киричок Orcid-ID
Serhii Yosypenko
Department of the History of Philosophy of Ukraine: Traditions and Modernity
view |  rights & permissions | cited by
11. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Лях Orcid-ID
Vitalii Liakh
Content of the modern world philosophy within research and communications of the staff of the Department of the History of Foreign Philosophy
view |  rights & permissions | cited by
12. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Колодний, Orcid-ID Людмила Филипович Orcid-ID
Anatolii Kolodnyi
Development of Religious Studies in Independent Ukraine: Experience of the Department of Religious Studies
view |  rights & permissions | cited by
13. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Володимир Фадєєв
Volodymyr Fadeev
Department of Philosophical Problems of Ethnos and Nation: Towards Interdisciplinary Synthesis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Соціально-філософське осмислення етнічних і національних процесів завжди викликало інтерес співробітників Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. У 1990-ті роки було створено сектор філософії і соціології етносу і нації, а 2005 року – сектор (з 2010 року – відділ) філософських проблем етносу і нації. Головними напрямками його роботи стали оновлення та вдосконалення уже опанованих теоретико-методологічного інструментарію вивчення етнічних і національних процесів та розробка нових дослідницьких засобів, систематизований аналіз впливу ґлобалізаційних перетворень на соціокультурні, соціально-політичні та національні практики, а також філософсько-методологічні засади розв’язання соціальних і політичних проблем у сучасному світі. Наразі співробітники відділу досліджують вплив на процеси соціальної інтеґрації ціннісно-смислових засад та морально-етичних настанов та уявлень, за підставі яких національна спільнота усвідомлює та осмислює власне існування у суспільстві.

14. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Тетяна Гардашук Orcid-ID
Tetiana Gardashuk
Department of Logic and Methodology of Science: Achievements and Prospects
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті надано огляд діяльності відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за останні роки, яка охоплює наукові дослідження, пере- клади філософської літератури, організацію семінарів з актуальних проблем сучасної філо- софії. Дослідницькі проєкти, з одного боку, спираються на традиції, сформовані за роки діяльності інституту, а з іншого — аналізують зміни, що відбуваються в науковому пізнан- ні та науці, та вибудовують проєкції на майбутнє. Наведено методологічні підвалини і ре- зультати дослідження «Семіотичний аналіз явищ культури» (2018–2020) та окреслено до- слідницькі зав дання за темами «Комунікативні трансформації в сучасній науці» (2020 — 2021) і «Логічні, онтологічні та аксіологічні виміри сучасного наукового знання» (2022–2024).

15. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк Orcid-ID
Valerii Zahorodniuk
Development of philosophical anthropology in Kyiv Weltanschauung School
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено розвитку філософської антропології у Київській світоглядній школі. Показано, що у дослідженнях, присвяченій цій школі, спостерігаємо певні розбіжності. Вони стосуються як часу виникнення цієї школи, так і її фундаторів. Переважна більшість до- слідників вважають фундатором Київської світоглядної школи Володимира Шинкарука і датують її виникнення з оприлюдненням 1969 року програмних принципів і засад світогляд- ного напрямку у філософії. Водночас існує й інша точка зору щодо виникнення Київської сві- тоглядної школи. Її появу деякі дослідники пов’язують з іменем Павла Копніна, у якого та- кож був помітний потяг до людиноцентрованого філософування. Прикметними є і спроби подолати ці розбіжності, об’єднавши власне світоглядний та логіко-гносеологічний підходи. У зв’язку з цим говорять про Київську світоглядну-гносеологічну школу. На мій погляд, біль- ше підстав вважати фундатором Київської світоглядної школи саме Володимира Шин ка ру- ка, який започаткував дослідження «людина — світ людини», що становить осереддя світо- гляду, у межах марксистської філософії. В українській філософській думці антропологічний поворот Київської світоглядної школи відбувся не на порожньому місці. Представники цієї школи, насамперед її фундатор В. Шинкарук, з одного боку, певною мірою продовжували ан т ропологічну традицію українського «кордоцентризму», «філософії серця» Г. Сковороди та П. Юркевича, з іншого боку, їхня філософська спадщина дивним чином віддзеркалює мейн- стрім сучасної філософії, а саме поворот від гносеології до антропології, до онтології світу буття людини. Варто розмежовувати розуміння філософської антропології у вузькому і ши- рокому значенні. У вузькому значенні під нею розуміють філософську дисципліну, що склалась у 1920 —1930-ті роки і репрезентована іменами М. Шелера, А. Ґелена, Г. Плеснера. У широ- кому значенні філософська антропологія — це філософська рефлексія над людиною взагалі. У зв’язку з цим розглянуто такі ключові проблеми філософської антропології, як трансцен- денція людини, її ідентичність, цілепокладання як спосіб людської реалізації.

інститут філософії: освітня та видавнича сфера institute of philosophy: educational and publishing sphere

16. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк, Orcid-ID Галина Ковадло
V. Zahorodniuk
High School of Philosophy
view |  rights & permissions | cited by
17. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
К. Зборовська, Orcid-ID К. Сігов, Н. Вяткіна, В. Малахов, Ю. Іщенко
Xenija Zborovska
“Philosophical thought”. The living spirit of communication
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Коли йдеться про багатолітню історію Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, неможливо не сказати про видання цього Інституту – нашу «Філософську думку», яка впродовж десятиліть змінювала філософський ландшафт нашої країни. У цьому невеликому матеріалі я вирішила приділити увагу свідченням про дуже цікавий і неймовірно насичений період життя як журналу, так і нашої країни – період кінця 80-х та 90-х років. Костянтину Сігову, Наталії Вяткіній, Віктору Малахову, Юрію Іщенку, Володимиру Паніотто, Миколі Чурилову та Євгену Головасі, які мали колись й досі мають вагоме значення для журналу «Філософська думка», було поставлено одне питання «Чим для Вас була «Філософська думка» в 1990-ті роки?». Раді представити читачам багатоголосся спогадів про журнал, які сплітаються в єдину історію – історію, яку ми й досі пишемо, історію становлення філософської думки в Україні.

аналітична філософія analytical philosophy

18. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Наталія Вяткіна Orcid-ID
Nataliia Viatkina
Memory in Terms of Logic and Semiotics
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Феномен пам’яті розглядається як компонент, імпліцитно присутній у процесі інформаційної комунікації. Наведено коротку типологію видів пам’яті, які утворюють референційне поле так званої семантичної пам’яті. Через підходи Ю. Лотмана та Р. Якобсона розглядаєть ся класичне уявлення про час, що тісно пов’язане з пам’яттю. Основна увага приділяється тому, як можна розглядати пам’ять у межах та за допомоги логіки. Як один зі шляхів роз в’язання цього питання пропонується застосувати інструменти часової логіки через аналіз праць видатного українського логіка Анатолія Ішмуратова (1946–2017). Розглянуто класифіка- ції часів О. Єсперсена, Г. Райхенбаха, В. Буля. Проаналізовано суб’єктивну й об’єктивну осі орієнтації, що лежать в основі календарів, діаграм і шкал як фраґментів часу. На думку Іш му- ра това, ці інструменти — схеми, діаграми тощо — можна вважати мовами. Мож ли вість мовної об’єктивації значення визначає зв’язок логічного висновування, а отже, структуру- вання семантичних царин, якими є спогади, засобами логічної мови та відповідно до її струк- тур. Досліджуючи логічні та пізнавальні умови дії, Ішмуратов продовжував розвивати ідеї часової логіки та обґрунтовувати можливості їх застосування до пояснення психологічного сприйняття об’єктивного часу. Він будував схему семантичних зв’язків пам’яті як психоло- гічного акту, що відтворює життєвий шлях особистості; він розрізняв спогади та «псевдо- спогади», які разом впливають на переоцінку минулих подій, формують досвід особистості та її здатність конструювати альтернативи майбутнього. Особливе місце в дослідженнях Ішмуратова займає його експлікація часової тризначної логіки та застосування часових мо дальностей до аналізу так званих перехідних станів. Подальше вивчення таких підходів мог ло б допомогти раціональному осмисленню пам’яті та дати цікаві результати.
19. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Anna Laktionova Orcid-ID
Anna Laktionova
Will and Volition: Personal Conditions of Possibility of Being an Agent
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Will is a very old important philosophical concept, an analysis of which is very specific, if not odd, comparatively with the others (when it fruitfully proceeds in terms of criteria). This concept (‘will’) is going to be used to provide and clarify conditions of possibility for person of being an agent. In doing that I refer to the correspondent pieces of Wittgenstein’s Tractatus and Philosophical In ves tigations; and to their interpretations by M. Alvarez in “Wittgenstein on Action and Will” (2009) and D. K. Le vy in “Morality without Agency” (2017). Person is essentially constituted by ‘powerless’ will in terms of ‘understanding’ that is experienced during her life. Action depends on and manifests understanding by will of a personal attitude to some states of affairs. Will does not incline a person to particular desires about preferable states of affairs or actions. Will is not about states of affairs. By willing I value the world, its portions, they appear significant, important to me. Volition is treated as related to will. Both are personal conditions of being an agent with priority of agency as capacity realized by rational actions.

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

20. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
І. Андрущенко, А. Богачов, Orcid-ID В. Кебуладзе, Orcid-ID А. Лой, О. Панич Orcid-ID
І. Andrushchenko
How to translate Heidegger into Ukrainian? Meaning contra form
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору Мартина Гайдеґера «Буття і час». Семінар відбувся 17 червня 2021 року в бібліотеці Ґете-Інституту в Києві за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», Між- на родного фонду «Відродження», Ґете-Інституту та видавництва «Темпора», а також у партнерстві з Українським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського пере- кладу представив перекладач твору Андрій Богачов. Експертами були Ігор Андрущенко й Анатолій Лой. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.