Cover of Filosofska Dumka
>> Go to Current Issue

Filosofska Dumka

Volume 2021, Issue 2, 2021
Modernity of Classics: Lesia Ukrainka / G.W.F. Hegel

Table of Contents

Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 1-14 of 14 documents

Show/Hide alternate language

1. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Editorial
view |  rights & permissions | cited by

творча спадщина лесі українки: перепрочитання та реконструкція lesia ukrainka’s creative heritage: re-reading and reconstruction

2. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Сергій Йосипенко
Сергій Йосипенко
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
3. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
В. Єрмоленко, Т. Гундорова, Т. Огаркова, О. Забужко, К. Зборовська (укладач)
V. Yermolenko
Philosophical Thought” Survey Lesia Ukrainka and Ukrainian identity
view |  rights & permissions | cited by
4. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy ´ Yermolenko
Socratic dialogue in Lesia Ukrainka's poetic and practical philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті йдеться про поетично-практичну філософію діалогу Лесі Українки, що реалізуєть- ся в драматичній творчості видатної поетеси, в її перекладацькій діяльності та концепті відношення «людина–природа». У тексті показано, що Леся Українка створює новий жанр сучасної драматургії на ґрунті застосування «сократичного діалогу», що започатковує важ- ливий напрям у сучасній лiтературі і збігається з провідною тенденцією в сучасній світовій філософії, пов’язаною з парадигмальним поворотом від філософії суб’єктивності до філософії інтерсуб’єктивності. Йдеться також про спорідненість сократичної філософії діалогу і «сократичної драми». Автор показує також важливе значення сократичного діалогу Лесі Ук раїнки у розв’язанні головних світоглядних проблем сучасності, роль арґументації, зокрема методу еленктики, актуалізацію таких понять, як «правда», «істина», що особливо важ- ливо в сучасній ситуації «постправди» і «постморалі». Ключові слова: діалог, сократична драма, еленктика, істина, правда.
5. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Тарас Лютий Orcid-ID
Taras Lyuty
Poetess of individual competitions (Nietzschean motifs in Lesia Ukrainka’s dramas)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглядаються індивідуалістичні прояви героїв поетичних драм Лесі Українки. Основний акцент робиться на протистоянні між сильною особистістю та пасивним натов- пом. Автор проводить паралелі між індивідуалізмом Фридриха Ніцше та Лесі Українки. Показано, як українська поетка конструює власні засоби індивідуалізму, що попри все є близькими до ніцшеанських: антихристиянство, воля до могутності, прийняття долі, само- перевершення тощо. Основна відмінність між двома мислителями полягає в тому, що ви- разниками ідей Лесі Українки є сильні типажі жіноцтва.
6. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Володимир Єрмоленко Orcid-ID
Volodymyr Yermolenko
Lesia Ukrainka, Don Juan and Europe: ideology and eropolitics in “The Stone Master”
view |  rights & permissions | cited by

актуальність філософії ґ.в.ф. геґеля actuality of g.w.f. hegel’s philosophy

7. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Віталій Терлецький
Віталій Терлецький
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
8. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
В. Козловський, О. Гомілко, Д. Кірюхін, В. Терлецький, Ю. Джулай
V. Kozlovskyi
Round table on the occasion of the 250th anniversary of G.W.F. Hegel’s birth: Hegel in modern Ukrainian philosophical discourse
abstract | view |  rights & permissions | cited by
29 жовтня 2020 року інститут філософії імені г.С. Сковороди нан україни спільно з гро- мадською організацією «in situ» провели online круглий стіл, присвячений 250-річчю з дня на родження ґ.В.Ф. Геґеля (1770–1831). У заході взяли участь не лише наукові працівники ін с ти туту філософії, а й викладачі та дослідники провідних вищих навчальних закладів ук раї- ни – національного університету «києво-могилянська академія», київського національного університету імені тараса шевченка, харківського національного педагогічного університе- ту імені г.С. Сковороди, а також незалежні вітчизняні дослідники філософії геґеля. Із вступ- ним словом до учасників круглого столу звернувся директор інституту філософії, член-ко- рес пондент нан україни, доктор філософських наук, професор анатолій єрмоленко, який наголосив актуальність розмаїтої спадщини німецького філософа для сучасного філософського дискурсу і потребу в поглибленому дослідженні його творчості з огляду на сучасні реалії. Учас- ники круглого столу не лише зробили цікаві доповіді, присвячені різним аспектам філософії ге ґеля, а й активно обговорювали й дискутували складні та неоднозначні питання системи абсолютного ідеалізму. Наводимо доповіді кількох учасників заходу, які дали згоду на опри- люднення своїх матеріалів.
9. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Марія Култаєва Orcid-ID
Maria Kultaieva
Hegel, Hölderlin and we, the Ukrainians, or: Is it worse to accept recommendations of the German idealism?
view |  rights & permissions | cited by
10. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Ігор Бурковський Orcid-ID
Ihor Burkovskyi
Some actual problems of mastering of Hegel's legacy: “Phenomenology of Spirit” in Ukrainian translations
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено двом українським перекладам «Феноменології духа» Ґ.В.Ф. Геґеля (у ме жах «Вступу»). Їх піддано зіставному критичному розгляду (із залученням низки перекладів твору іншими мовами), щоб з’ясувати, чи достатньо адекватно вони відтворюють ориґінал. В обох виявлено численні серйозні помилки, принагідно їх подекуди відзначено і в інших перекладах (головно доступними читацькому загалові мовами – англійською та російською). З огляду на відомий факт надзвичайної важкозрозумілості Геґелевої «Фено ме но логії» це цілком природно, як і те, що перші українські спроби її тлумачення, без достатньої підготовки, не були успіш- ними. Отже, відповідний крок в освоюванні спадщини генія лишається для нас актуальним завданням. Подальші міркування з цього приводу перенесено до анонсованої наступної статті, присвяченої іншим перекладам Геґеля.

сучасна гуманітаристика modern humanities

11. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Вахтанґ Кебуладзе Orcid-ID
Vakhtang Kebuladze
Descriptive and analytical psychology of Wilhelm Dilthey as theoretical source of phenomenological psychology of Edmund Husserl
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття містить критичну реконструкцію дескриптивної і аналітичної психології Віль- гель ма Дильтая та її впливу на феноменологічну психологію Едмунда Гусерля. За Дильтаєм, можливість описової і аналітичної психології зумовлена безпосередньою даністю психічного як органічного зв’язку, що завжди має певну цінність. З одного боку, феноменологічна психологія Едмунда Гусерля спирається на описову й ана- літичну психологію Вільгельма Дильтая, а з іншого — Гусерль критикує деякі засадові мо мен ти Дильтаєвої концепції.
12. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Роман Зимовець Orcid-ID
Roman Zymovets
About benefits and harms of rewriting history. One of the topics of contemporary historical discourses: philosophical analysis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
сучасній суспільній думці феномен історичного ревізіонізму має, переважно, негативні ко- нотації. Одним з головних завдань історичної політики сучасних держав є заборона перегля- ду певних історичних інтерпретацій та оцінок, яка реалізується за допомоги так званих «меморіальних законів». Опікування формуванням бажаних репрезентацій минулого (нарати- вів) безпосередньо пов’язане з інтересами влади у власній стабілізації та підсиленні. Влада є функцією спільноти, ідентичність якої формується історично. Консолідація колективної іден- тичності через підтримання та відтворення спільних репрезентацій минулого є одним із інст- рументів зміцнення влади. В той же час сам характер набуття людиною історичного досвіду, який є постійним опосередкуванням горизонту минулого сучасним, передбачає і реінтерпретацію цього мину- лого. Великі зрушення у досвіді поколінь, які відбуваються внаслідок певних соціальних змін, зумовлюють і новий погляд на минуле спільнот. У цьому сенсі якраз переосмислення та пере- писування історії стає необхідним для прояснення, поновлення, раціоналізації колективної ідентичності, яка проблематизується новим досвідом. Історична політика може як відповідати цій потребі трансформації ідентичності крізь переосмислення репрезентацій власного минулого, так і вступати у суперечність з нею. В ос танньому випадку трансльовані владою наративи починають конфліктувати з комуні- кативною пам’яттю покоління, що переживає зрушення у досвіді. Один із інструментів са мозбереження влади у цій ситуації — блокування історичного досвіду, що може мати різні фор ми. Кульмінацією такого блокування є «герметизація» часу, типова для тоталітарної дер- жави. Жива історичність досвіду, яка вимагає постійного переосмислення власної історично успадкованої ідентичності, підміняється штучною, застиглою у часі ідентичністю, яка са ме внаслідок цього свого характеру стає крихкою та приреченою на руйнацію.

інтерв’ю інтерв’ю

13. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Olena Kalantarova Orcid-ID
Olena Kalantarova
Methodological Pluralism through the lens of the Buddhist Doctrine of Time Kālacakra: An Interview with Dr. Jensine Andresen
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Modern dialogue between Western science and Buddhism raises an enormous range of cognitive issues that require interdisciplinary and multidisciplinary research. The idea of methodological pluralism (MP) arises here as an ef fective solution for such projects. Having immersed itself in the study of the background of its opponent, Western science touched the fairly old and specific way of reality cognition, which in certain aspects actually can be identified as a Tibetan-Buddhist version of the MP. In an interview with the professor from the United States, who for many decades has been engaged in research on the boundaries of various science disciplines, ethics, and religious studies, we tried to clarify the specifics of this so-called version of MP, which is set out in the Buddhist doctrine of time, Kālacakra. Texts of this doctrine are included in the corpus of Buddhist canonical literature and form the basis for two classical Buddhist sciences: the science of stars (which is actually “social astronomy”); and the science of healing (which looks like a certain version of “psycho-medicine”). During the interview, we went directly to the possibility of using the Buddhist version of MP at least within the dialogue “Bud dhism- Science”, to the need to understand the specifics of such an implementation, and to the mandatory combination of MP with an integrated approach. The interview was intended to raise the question that deals with transgressing the abovementioned dialogue from the “consumer” level (when we are looking for something that could be useful to the Western neuro-cognitivist) to the philosophical one, in order to formulate a criterion for recognizing a different way of thinking, and finally, to move on toward the semantic discussion, without which the integration phase of any kind of MP is impossible.

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

14. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Л. Звонська, Orcid-ID В. Кебуладзе, Orcid-ID О. Панич, Orcid-ID В. Терлецький, Orcid-ID В. Туренко Orcid-ID
L. Zvonska
Translating Aristotle's "Metaphysics": to bring the reader closer to the text
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» публікуються матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору Арис то теля «Метафізика». Семінар відбувся 22 вересня 2020 року в Інституті філософії імені Г.С. Ско вороди НАН України за підтримки ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» і видавництва «Тем- пора». Текст українського перекладу представив перекладач твору Олексій Панич. Екс пер- тами були Леся Звонська та Віталій Терлецький. Модерував семінар Вахтанґ Ке бу ладзе.