Cover of Sententiae
Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Browse by:



Displaying: 1-20 of 258 documents

Show/Hide alternate language

articles articles

1. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Анна Ільїна
Anna Ilyina
Tradition and Freedom in the Deconstructive “Philosophy of Philosophy”
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридиан-ське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між сво-бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке-рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в
Bookmark and Share
2. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Йосипенко
Serhii Yosypenko
Studies in the Historiography of Philosophy in Francophone Philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Одним з традиційних предметів дискусій істориків філософії є питання статусу історії філософії як дисципліни, а також завдань, можливостей та обмежень окремих підходів і жанрів історіографії філософії. Стаття присвячена аналізу внеску в ці дискусії досліджень історіографії філософії, які починаються у франкомовній філософії з 1970-х років з пуб- лікацією досліджень Л. Брона та М. Ґеру, зокрема відповідей на згадані питання, що окре- слюються в перебігу таких досліджень. Вихідним пунктом статті є історична схема ставлення філософів до минулого філософії, запропонована І. Лафрансом, яка дає змогу визначити місце історії філософії як дисципліни в філософській діяльності і вивчати історіографію філософії як елемент такої діяльності. У статті проаналізовані три проєкти дослідження історіографії філософії – «історії історії фі- лософії» Л. Брона, дослідження доксографії А. Лакса та М. Фреде, соціальної історії історі- ографії філософії К. Кьоніґ-Пралон. На підставі аналізу вказаних проєктів у статті обґрунтовано висновок, що історію філо- софії не можна розглядати ні лише як історичну, ні лише як філософську дисципліну, а та- кож, що історик філософії не може досліджувати предмет, не конструюючи його одночас- но на основі історичних даних, які завжди залишаються поза межами історіографічної конструкції.
Bookmark and Share
3. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Вадим Менжулін
Vadym Menzhulin
Trending practices and discussions in contemporary English-language historiography of philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті окреслено провідні тенденції, що є характерними для розвитку історико-філо- софських досліджень у сучасній англомовній філософії і складають інтерес з огляду на розвиток історії філософії в усьому світі, зокрема в Україні. Показано, що антиісторич- ність, яка була властива для аналітичної філософії в її класичних варіантах, була лише моментом у її розвитку: історичний поворот, який розпочався в рамках цієї традиції ще в 1960-ті роки, упродовж перших десятиліть ХХІ століття призвів до справжнього розквіту історії філософії – як на концептуальному, так і на інституціональному рівні. Сучасні ан- гломовні історики філософії приділяють значу увагу методологічно важливому розріз- ненню власне історичного процесу, фактів, що мали місце в минулому (історія філософії) та рефлексій стосовно засобів, цілей та епістемологічних засад осмислення цих фактів (історіографія філософії). Показано також, що одним із головних плодів уважного ви- вчення історії філософії виявляється інклюзивність – привернення уваги до тих сторінок або аспектів минулого, які з тих чи тих причин були маргіналізовані або повністю забуті. Чинники, які раніше відкидалися як зовнішні (ектернальні) і, відповідно, малозначущі, набувають не меншого значення, ніж ті що традиційно вважалися внутрішніми (інтерна- льними). Завдяки цьому на зміну традиційній історії філософії, зорієнтованій передовсім на вивчення найвидатніших представників західної думки, зазвичай – чоловіків за статтю, приходить значно ширший історико-філософський канон, який включає більше коло ми- слителів, представників різних культур і типів філософування.
Bookmark and Share
4. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Віталій Терлецький
Vitali Terletsky
Historiography in the History of Philosophy: the German Context and Experience
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття має на меті розкрити вузлові пункти розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про ме-тод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє ство-рити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базований на кри-терії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої істо-ріографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протиле-жного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дос-лідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історі-ографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософсь-кій герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збага-тилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеля-цій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі тек-стів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії.
Bookmark and Share

discussions articles

5. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ельвіра Чухрай
Elvira Chukhrai
Pitfalls of anachronistic analysis: the book of Ecclesiastes, meaning of life and meaning in life
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті здійснено критичний аналіз методології Артура Кіфера (описаної в книзі «Ек- лезіаст і сенс життя в стародавньому світі», Cambridge University Press, 2022), а саме його поняття «сенс життя», застосованого до аналізу книги Еклезіаста. Мій головний аргумент полягає в тому, що «троїста концептуальна схема» сенсу життя, запозичена з царини ем- піричних психологічних досліджень (когерентність – мета – значущість), не може бути результативною при аналізі теологічних чи філософських текстів, які передбачають ви- сокий рівень узагальнення. З іншого боку, оскільки термін «сенс життя» відсутній в мові Еклезіаста й у інших давніх текстах, а його власне значення є вкрай нечітким, воно незда- тне відігравати роль корисного аналітичного інструмента.
Bookmark and Share

philosophical handbooks philosophical handbooks

6. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Секундант, Аріна Орєхова
Sergii Sekundant
Time and Space in the Philosophy of Leibnitz. Part ІI
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Аріни Орєхової з професором Сергієм Секундантом, присвячене Ляйбніцевій концепції часу і простору, особливостям тлумачення цієї концепції Майклом Фатчем та різно-манітним історико-філософським підходам до розуміння філософії Ляйбніца в цілому.
Bookmark and Share

reviews

7. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Влада Анучіна
Vlada Anuchina
Later Heidegger in the readings of modern researchers. D’Angelo, D., Figal, G., Keiling, T., & Guang Yang. (2020). Paths in Heidegger's Later Thought. Bloomington: Indiana University Press.
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
8. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Галина Ільїна
Halyna Ilina
Europe: Geophilosophical Dimension. Glendinning, S. (2021). Europe: A Philosophical History (Parts 1-2). London & New York: Routledgе
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
9. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олена Калантарова
Olena Kalantarova
Meditations on Philosophy of Mind in Tibetan Buddhism. Duckworth, D. S. (2019). Tibetan Buddhist Philosophy of Mind and Nature. Oxford: Oxford University Press.
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

new editions new editions

10. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олексій Кравченко
Alexey Kravchenko
Revisiting Hegel’s Philosophy of Religion. Stewart, J. (2022). An Introduction to Hegel's Lectures on the Philosophy of Religion: The Issue of Religious Content in the Enlightenment and Romanticism. Oxford: Oxford UP
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
11. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олександр Луковина
Oleksandr Lukovyna
Family of Ancient Theories of Relativity. Duncombe, M. (2020). Ancient Relativity: Plato, Aristotle, Stoics, and Sceptics. New York: Oxford UP.
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

academic life academic life

12. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Євген Причепій, Влада Анучіна, Яна Горобенко, Яна Дзюба
Vlada Anuchina
Phenomenology of fate signs. Part IІ
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Влади Анучіної, Яни Дзюби і Яни Горобенко з Євгеном Причепієм.
Bookmark and Share
13. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Тамара Ящук, Всеволод Хома
Тамара Ящук
Soviet social philosophy: escape from the frame of historical materialism. Part I
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Всеволода Хоми з професором Тамарою Ящук у межах дослідницької про-грами «Українська філософія 60–80-х років ХХ століття» Студентського товариства усної історії філософії.
Bookmark and Share
14. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ярослав Шрамко, Ірина Хоменко
Yaroslav Shramko
Modern analytic philosophy: historical origins and prospects of development. (Based on the materials of the 11th International Congress of the Society for Analytical Philosophy, September 12-15, 2022, Berlin, Germany)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Огляд матеріалів ХІ Міжнародного конгресу Німецького товариства аналітичної філо-софії, а також новітніх тенденцій у розвитку аналітичних досліджень
Bookmark and Share

articles articles

15. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Олена Сирцова
Olena Syrtsova
Corpus Areopagiticum: the question of its dependence from Proclus, the hypothesis of Synesius’ authorship, and philosophical terminology of Slavic translations
abstract | view |  rights & permissions | cited by
The study of the peculiarities of the reception of such an essential concept of the philosoph-ical Corpus Dionysiacum Areopagiticum as ὑπερούσιος in ancient Slavic translations has is promising. It allows not only to understand better the internal perspective of the development of philosophical terminology in Rus’-Ukraine, where in the 15th–17th centuries, there existed a sig-nificant number of manuscripts of the corpus, but also to strengthen the argument in favor of its dating precisely in the 5th century. According to the conceptual features that are present in the Greek text of De divinis nominibus and are confirmed in the studies of Slavic translations of the Corpus Areopagiticum, this work, preserved also in other languages, could belong to an author, who uniquely combined his Christian views and a philosophical vision of the world that was inspired by his Neoplatonic education at the Alexandrian School of Philosophy under the guidance of the eminent Neoplatonic thinker and mathematician Hypatia, who was well acquainted with the ideas of Plotinus and the whole Alexandrian intellectual tradition. It is possible that this author, who used the ideas of Plotinus and Porphyry and for the first time unfolded the idea of the Christian God as the Hyperousios in the aspect of the Christian Triad in his philosophical hymns and treatises, could be Synesius of Cyrene, Bishop of Ptolemais.
Bookmark and Share
16. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Олег Хома
Oleg Khoma
Skeptical expressions in “Outlines of Pyrrhonism” and Descartes’ project of “Meditations on First Philosophy”
abstract | view |  rights & permissions | cited by
The paper aims to prove the hypothesis that Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism is significantly influenced by the Cartesian meditation as a genre of philosophizing. It refutes theses about (1) the non-predicativity of Sextus’ language and about (2) Sextus’ epochê as an automatic result of the action of opposite things or statements, and it argues that both Sextus and Descartes distinguish between (a) internal (forced) agreement with clarity and (b) the personal acceptance of this agreement which depends on a volitional decision. Sextus’ recognition of the clarity of appearance as appearance gives Descartes the only chance to refute the skepticism of Sextus, which is invulnerable to external criticism. Therefore, Descartes developed meditation as a special model of purely immanent criticism (the very word “skepticism” is never mentioned in the Meditations), focused on dealing with states of clarity and evidence. The author’s hypothesis is that the key elements to which this model appeals are the “history of a skeptic” set out in Outlines of Pyrrhonism and the conception of skeptical expressions. This hypothesis can be tested further by proving or disproving the thesis that the discourse of I, II, and at least partially of III Meditations is based on the pattern of skeptical expressions, focused on the internal states of the speaker, and not on clarifying the “objective” state of affairs (i.e. not on dogmatic inferences).
Bookmark and Share
17. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Сергій Секундант
Sergii Secundant
Eugène Dupréel and Chaїm Perelman: the normative and critical principles of the “rhetorical turn” in contemporary philosophy. Part 1
abstract | view |  rights & permissions | cited by
The purpose of this article is to give a critical assessment of the methodological, epistemological and philosophical principles of the “rhetorical turn” as a historico-philosophical phenomenon in contemporary philosophy. The first part offers a reconstruction and a critical assessment of the methodological and epistemological foundations of Eugène Dupréel's critique of the key features of “classical philosophy”, namely, the concept of necessary knowledge and the concept of progress. These are supplemented by a brief analysis of Chaїm Perelman’s reception of Dupréel's theses in his works of the so-called “turning point” period (1947–1949). It is shown that Dupréel's critique is “axiological” in nature and consists in his reassessment of the principles of classical methodology and epistemology. In his critique of the doctrine of necessary knowledge from the standpoint of humanism, Dupréel wittingly vindicates the methodological and epistemological principles of sophistry (critical realism, subjectivism, pragmatism, pluralism, relativism, conventionalism, etc.), but endows these, as well as other concepts of classical epistemology, with a new, humanistic, meaning. Perelman generally supports the main points of Dupréel's criticism, strengthening their social and humanistic orientation. This article demonstrates that the criticism of classical philosophy offered by both thinkers is limited in terms of both its subject and its principles. After all, it (1) provides a simplified image of “classical philosophy”, (2) is based on a misunderstanding of the fundamentally conceptual and constructive nature of philosophical knowledge, (3) is carried out from the standpoint of “socially oriented realism”, and, therefore, (4) has no bearing on the epistemological principles of idealistic and religious movements,(5) leading to the separation of philosophy from scientific and religious knowledge.
Bookmark and Share

philosophical handbooks philosophical handbooks

18. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Олег Хома
Oleg Khoma
Investigatio
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
19. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Сергій Секундант, Аріна Орєхова
Sergii Secundant
Time and Space in the Philosophy of Leibnitz. Part I
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Arina Orіekhova's interview with Professor Sergii Secundant, devoted to Leibniz's concepts of time and space, the peculiarities of Michael Fatch's interpretation of those concepts, and various historico-philosophical approaches to understanding Leibniz's philosophy as a whole.
Bookmark and Share

reviews reviews

20. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 2
Олександр Луковина
Oleksandr Lukovyna
Defense of Authentic Neo-Pyrrhonism. Smith, P. (2022). Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism: Skepticism as a Rationally Ordered Experience. Cham: Springer.
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Review of Smith, P. (2022). Sextus Empiricus’ Neo-Pyrrhonism: Skepticism as a Rationally Ordered Experience. Cham: Springer.
Bookmark and Share