Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Browse by:



Displaying: 1-14 of 14 documents

Show/Hide alternate language

articles articles

1. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Анна Ільїна
Anna Ilyina
Tradition and Freedom in the Deconstructive “Philosophy of Philosophy”
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридиан-ське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між сво-бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке-рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в
2. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Йосипенко
Serhii Yosypenko
Studies in the Historiography of Philosophy in Francophone Philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Одним з традиційних предметів дискусій істориків філософії є питання статусу історії філософії як дисципліни, а також завдань, можливостей та обмежень окремих підходів і жанрів історіографії філософії. Стаття присвячена аналізу внеску в ці дискусії досліджень історіографії філософії, які починаються у франкомовній філософії з 1970-х років з пуб- лікацією досліджень Л. Брона та М. Ґеру, зокрема відповідей на згадані питання, що окре- слюються в перебігу таких досліджень. Вихідним пунктом статті є історична схема ставлення філософів до минулого філософії, запропонована І. Лафрансом, яка дає змогу визначити місце історії філософії як дисципліни в філософській діяльності і вивчати історіографію філософії як елемент такої діяльності. У статті проаналізовані три проєкти дослідження історіографії філософії – «історії історії фі- лософії» Л. Брона, дослідження доксографії А. Лакса та М. Фреде, соціальної історії історі- ографії філософії К. Кьоніґ-Пралон. На підставі аналізу вказаних проєктів у статті обґрунтовано висновок, що історію філо- софії не можна розглядати ні лише як історичну, ні лише як філософську дисципліну, а та- кож, що історик філософії не може досліджувати предмет, не конструюючи його одночас- но на основі історичних даних, які завжди залишаються поза межами історіографічної конструкції.
3. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Вадим Менжулін
Vadym Menzhulin
Trending practices and discussions in contemporary English-language historiography of philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті окреслено провідні тенденції, що є характерними для розвитку історико-філо- софських досліджень у сучасній англомовній філософії і складають інтерес з огляду на розвиток історії філософії в усьому світі, зокрема в Україні. Показано, що антиісторич- ність, яка була властива для аналітичної філософії в її класичних варіантах, була лише моментом у її розвитку: історичний поворот, який розпочався в рамках цієї традиції ще в 1960-ті роки, упродовж перших десятиліть ХХІ століття призвів до справжнього розквіту історії філософії – як на концептуальному, так і на інституціональному рівні. Сучасні ан- гломовні історики філософії приділяють значу увагу методологічно важливому розріз- ненню власне історичного процесу, фактів, що мали місце в минулому (історія філософії) та рефлексій стосовно засобів, цілей та епістемологічних засад осмислення цих фактів (історіографія філософії). Показано також, що одним із головних плодів уважного ви- вчення історії філософії виявляється інклюзивність – привернення уваги до тих сторінок або аспектів минулого, які з тих чи тих причин були маргіналізовані або повністю забуті. Чинники, які раніше відкидалися як зовнішні (ектернальні) і, відповідно, малозначущі, набувають не меншого значення, ніж ті що традиційно вважалися внутрішніми (інтерна- льними). Завдяки цьому на зміну традиційній історії філософії, зорієнтованій передовсім на вивчення найвидатніших представників західної думки, зазвичай – чоловіків за статтю, приходить значно ширший історико-філософський канон, який включає більше коло ми- слителів, представників різних культур і типів філософування.
4. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Віталій Терлецький
Vitali Terletsky
Historiography in the History of Philosophy: the German Context and Experience
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття має на меті розкрити вузлові пункти розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про ме-тод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє ство-рити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базований на кри-терії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої істо-ріографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протиле-жного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дос-лідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історі-ографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософсь-кій герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збага-тилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеля-цій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі тек-стів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії.

discussions articles

5. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ельвіра Чухрай
Elvira Chukhrai
Pitfalls of anachronistic analysis: the book of Ecclesiastes, meaning of life and meaning in life
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті здійснено критичний аналіз методології Артура Кіфера (описаної в книзі «Ек- лезіаст і сенс життя в стародавньому світі», Cambridge University Press, 2022), а саме його поняття «сенс життя», застосованого до аналізу книги Еклезіаста. Мій головний аргумент полягає в тому, що «троїста концептуальна схема» сенсу життя, запозичена з царини ем- піричних психологічних досліджень (когерентність – мета – значущість), не може бути результативною при аналізі теологічних чи філософських текстів, які передбачають ви- сокий рівень узагальнення. З іншого боку, оскільки термін «сенс життя» відсутній в мові Еклезіаста й у інших давніх текстах, а його власне значення є вкрай нечітким, воно незда- тне відігравати роль корисного аналітичного інструмента.

philosophical handbooks philosophical handbooks

6. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Секундант, Аріна Орєхова
Sergii Sekundant
Time and Space in the Philosophy of Leibnitz. Part ІI
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Аріни Орєхової з професором Сергієм Секундантом, присвячене Ляйбніцевій концепції часу і простору, особливостям тлумачення цієї концепції Майклом Фатчем та різно-манітним історико-філософським підходам до розуміння філософії Ляйбніца в цілому.

reviews

7. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Влада Анучіна
Vlada Anuchina
Later Heidegger in the readings of modern researchers. D’Angelo, D., Figal, G., Keiling, T., & Guang Yang. (2020). Paths in Heidegger's Later Thought. Bloomington: Indiana University Press.
view |  rights & permissions | cited by
8. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Галина Ільїна
Halyna Ilina
Europe: Geophilosophical Dimension. Glendinning, S. (2021). Europe: A Philosophical History (Parts 1-2). London & New York: Routledgе
view |  rights & permissions | cited by
9. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олена Калантарова
Olena Kalantarova
Meditations on Philosophy of Mind in Tibetan Buddhism. Duckworth, D. S. (2019). Tibetan Buddhist Philosophy of Mind and Nature. Oxford: Oxford University Press.
view |  rights & permissions | cited by

new editions new editions

10. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олексій Кравченко
Alexey Kravchenko
Revisiting Hegel’s Philosophy of Religion. Stewart, J. (2022). An Introduction to Hegel's Lectures on the Philosophy of Religion: The Issue of Religious Content in the Enlightenment and Romanticism. Oxford: Oxford UP
view |  rights & permissions | cited by
11. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Олександр Луковина
Oleksandr Lukovyna
Family of Ancient Theories of Relativity. Duncombe, M. (2020). Ancient Relativity: Plato, Aristotle, Stoics, and Sceptics. New York: Oxford UP.
view |  rights & permissions | cited by

academic life academic life

12. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Євген Причепій, Влада Анучіна, Яна Горобенко, Яна Дзюба
Vlada Anuchina
Phenomenology of fate signs. Part IІ
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Влади Анучіної, Яни Дзюби і Яни Горобенко з Євгеном Причепієм.
13. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Тамара Ящук, Всеволод Хома
Тамара Ящук
Soviet social philosophy: escape from the frame of historical materialism. Part I
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Всеволода Хоми з професором Тамарою Ящук у межах дослідницької про-грами «Українська філософія 60–80-х років ХХ століття» Студентського товариства усної історії філософії.
14. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ярослав Шрамко, Ірина Хоменко
Yaroslav Shramko
Modern analytic philosophy: historical origins and prospects of development. (Based on the materials of the 11th International Congress of the Society for Analytical Philosophy, September 12-15, 2022, Berlin, Germany)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Огляд матеріалів ХІ Міжнародного конгресу Німецького товариства аналітичної філо-софії, а також новітніх тенденцій у розвитку аналітичних досліджень