Cover of Filosofska Dumka
Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 21-40 of 78 documents

Show/Hide alternate language

інститут філософії та філософія в україні institute of philosophy and philosophy in ukraine

21. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Терлецький Orcid-ID
Vitali Terletsky
Research of German Classical Philosophy at the Institute of Philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті проаналізовано доробок працівників Інституту філософії АН України, який сто- сується дослідження німецької класичної філософії. Ідеологічно незаанґажовані студії ні- мецького ідеалізму в Інституті стали можливими лише після того, як його очолив Павло Копнін. Київський університет імені Тараса Шевченка став тим осередком, із якого в пер- шій половині 1960-х років вийшли всі дослідники німецького ідеалізму. Спочатку більшу увагу приділяли філософській системі Геґеля, що відобразилося в монографії В. Шинкарука (1964). У середині 1970-х років на передній план виступає критична філософія Канта, різні аспекти якої проаналізовано в колективній монографії «Критичні нариси про філософію Канта» (1975). На початку 1980-х років дослідники інтенсивно займаються «антропологічним ма- теріалізмом» Фоєрбаха й публікують колективну монографію «Нариси про філософію Фоєр- баха» (1982). Саме твори та ідеї Геґеля, Канта і Фоєрбаха становили переважний предмет уваги дослідників Інституту, що відбилося в численних публікаціях на сторінках часопису «Фі лософська думка». Натомість філософські системи Шелінґа й особливо Фіхте залишалися майже знехтуваними аж до 1991 року.
Bookmark and Share

основні дослідницькі напрями та відділи інституту main research areas and departments of the institute

22. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
23. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко, Orcid-ID Віталій Нечипоренко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
Department of Social Philosophy: in the trend of modern social research
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
24. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Пролеєв, Orcid-ID Олег Білий, Orcid-ID Оксана Кисельова Orcid-ID
Serhii Proleiev
Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics: History and Modernity
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
25. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Йосипенко, Orcid-ID Олександр Киричок Orcid-ID
Serhii Yosypenko
Department of the History of Philosophy of Ukraine: Traditions and Modernity
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
26. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Лях Orcid-ID
Vitalii Liakh
Content of the modern world philosophy within research and communications of the staff of the Department of the History of Foreign Philosophy
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
27. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Колодний, Orcid-ID Людмила Филипович Orcid-ID
Anatolii Kolodnyi
Development of Religious Studies in Independent Ukraine: Experience of the Department of Religious Studies
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
28. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Володимир Фадєєв
Volodymyr Fadeev
Department of Philosophical Problems of Ethnos and Nation: Towards Interdisciplinary Synthesis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Соціально-філософське осмислення етнічних і національних процесів завжди викликало інтерес співробітників Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. У 1990-ті роки було створено сектор філософії і соціології етносу і нації, а 2005 року – сектор (з 2010 року – відділ) філософських проблем етносу і нації. Головними напрямками його роботи стали оновлення та вдосконалення уже опанованих теоретико-методологічного інструментарію вивчення етнічних і національних процесів та розробка нових дослідницьких засобів, систематизований аналіз впливу ґлобалізаційних перетворень на соціокультурні, соціально-політичні та національні практики, а також філософсько-методологічні засади розв’язання соціальних і політичних проблем у сучасному світі. Наразі співробітники відділу досліджують вплив на процеси соціальної інтеґрації ціннісно-смислових засад та морально-етичних настанов та уявлень, за підставі яких національна спільнота усвідомлює та осмислює власне існування у суспільстві.
Bookmark and Share

29. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Тетяна Гардашук Orcid-ID
Tetiana Gardashuk
Department of Logic and Methodology of Science: Achievements and Prospects
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті надано огляд діяльності відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за останні роки, яка охоплює наукові дослідження, пере- клади філософської літератури, організацію семінарів з актуальних проблем сучасної філо- софії. Дослідницькі проєкти, з одного боку, спираються на традиції, сформовані за роки діяльності інституту, а з іншого — аналізують зміни, що відбуваються в науковому пізнан- ні та науці, та вибудовують проєкції на майбутнє. Наведено методологічні підвалини і ре- зультати дослідження «Семіотичний аналіз явищ культури» (2018–2020) та окреслено до- слідницькі зав дання за темами «Комунікативні трансформації в сучасній науці» (2020 — 2021) і «Логічні, онтологічні та аксіологічні виміри сучасного наукового знання» (2022–2024).
Bookmark and Share

30. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк Orcid-ID
Valerii Zahorodniuk
Development of philosophical anthropology in Kyiv Weltanschauung School
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено розвитку філософської антропології у Київській світоглядній школі. Показано, що у дослідженнях, присвяченій цій школі, спостерігаємо певні розбіжності. Вони стосуються як часу виникнення цієї школи, так і її фундаторів. Переважна більшість до- слідників вважають фундатором Київської світоглядної школи Володимира Шинкарука і датують її виникнення з оприлюдненням 1969 року програмних принципів і засад світогляд- ного напрямку у філософії. Водночас існує й інша точка зору щодо виникнення Київської сві- тоглядної школи. Її появу деякі дослідники пов’язують з іменем Павла Копніна, у якого та- кож був помітний потяг до людиноцентрованого філософування. Прикметними є і спроби подолати ці розбіжності, об’єднавши власне світоглядний та логіко-гносеологічний підходи. У зв’язку з цим говорять про Київську світоглядну-гносеологічну школу. На мій погляд, біль- ше підстав вважати фундатором Київської світоглядної школи саме Володимира Шин ка ру- ка, який започаткував дослідження «людина — світ людини», що становить осереддя світо- гляду, у межах марксистської філософії. В українській філософській думці антропологічний поворот Київської світоглядної школи відбувся не на порожньому місці. Представники цієї школи, насамперед її фундатор В. Шинкарук, з одного боку, певною мірою продовжували ан т ропологічну традицію українського «кордоцентризму», «філософії серця» Г. Сковороди та П. Юркевича, з іншого боку, їхня філософська спадщина дивним чином віддзеркалює мейн- стрім сучасної філософії, а саме поворот від гносеології до антропології, до онтології світу буття людини. Варто розмежовувати розуміння філософської антропології у вузькому і ши- рокому значенні. У вузькому значенні під нею розуміють філософську дисципліну, що склалась у 1920 —1930-ті роки і репрезентована іменами М. Шелера, А. Ґелена, Г. Плеснера. У широ- кому значенні філософська антропологія — це філософська рефлексія над людиною взагалі. У зв’язку з цим розглянуто такі ключові проблеми філософської антропології, як трансцен- денція людини, її ідентичність, цілепокладання як спосіб людської реалізації.
Bookmark and Share

інститут філософії: освітня та видавнича сфера institute of philosophy: educational and publishing sphere

31. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк, Orcid-ID Галина Ковадло
V. Zahorodniuk
High School of Philosophy
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
32. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
К. Зборовська, Orcid-ID К. Сігов, Н. Вяткіна, В. Малахов, Ю. Іщенко
Xenija Zborovska
“Philosophical thought”. The living spirit of communication
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Коли йдеться про багатолітню історію Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, неможливо не сказати про видання цього Інституту – нашу «Філософську думку», яка впродовж десятиліть змінювала філософський ландшафт нашої країни. У цьому невеликому матеріалі я вирішила приділити увагу свідченням про дуже цікавий і неймовірно насичений період життя як журналу, так і нашої країни – період кінця 80-х та 90-х років. Костянтину Сігову, Наталії Вяткіній, Віктору Малахову, Юрію Іщенку, Володимиру Паніотто, Миколі Чурилову та Євгену Головасі, які мали колись й досі мають вагоме значення для журналу «Філософська думка», було поставлено одне питання «Чим для Вас була «Філософська думка» в 1990-ті роки?». Раді представити читачам багатоголосся спогадів про журнал, які сплітаються в єдину історію – історію, яку ми й досі пишемо, історію становлення філософської думки в Україні.
Bookmark and Share

аналітична філософія analytical philosophy

33. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Наталія Вяткіна Orcid-ID
Nataliia Viatkina
Memory in Terms of Logic and Semiotics
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Феномен пам’яті розглядається як компонент, імпліцитно присутній у процесі інформаційної комунікації. Наведено коротку типологію видів пам’яті, які утворюють референційне поле так званої семантичної пам’яті. Через підходи Ю. Лотмана та Р. Якобсона розглядаєть ся класичне уявлення про час, що тісно пов’язане з пам’яттю. Основна увага приділяється тому, як можна розглядати пам’ять у межах та за допомоги логіки. Як один зі шляхів роз в’язання цього питання пропонується застосувати інструменти часової логіки через аналіз праць видатного українського логіка Анатолія Ішмуратова (1946–2017). Розглянуто класифіка- ції часів О. Єсперсена, Г. Райхенбаха, В. Буля. Проаналізовано суб’єктивну й об’єктивну осі орієнтації, що лежать в основі календарів, діаграм і шкал як фраґментів часу. На думку Іш му- ра това, ці інструменти — схеми, діаграми тощо — можна вважати мовами. Мож ли вість мовної об’єктивації значення визначає зв’язок логічного висновування, а отже, структуру- вання семантичних царин, якими є спогади, засобами логічної мови та відповідно до її струк- тур. Досліджуючи логічні та пізнавальні умови дії, Ішмуратов продовжував розвивати ідеї часової логіки та обґрунтовувати можливості їх застосування до пояснення психологічного сприйняття об’єктивного часу. Він будував схему семантичних зв’язків пам’яті як психоло- гічного акту, що відтворює життєвий шлях особистості; він розрізняв спогади та «псевдо- спогади», які разом впливають на переоцінку минулих подій, формують досвід особистості та її здатність конструювати альтернативи майбутнього. Особливе місце в дослідженнях Ішмуратова займає його експлікація часової тризначної логіки та застосування часових мо дальностей до аналізу так званих перехідних станів. Подальше вивчення таких підходів мог ло б допомогти раціональному осмисленню пам’яті та дати цікаві результати.
Bookmark and Share
34. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Anna Laktionova Orcid-ID
Anna Laktionova
Will and Volition: Personal Conditions of Possibility of Being an Agent
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Will is a very old important philosophical concept, an analysis of which is very specific, if not odd, comparatively with the others (when it fruitfully proceeds in terms of criteria). This concept (‘will’) is going to be used to provide and clarify conditions of possibility for person of being an agent. In doing that I refer to the correspondent pieces of Wittgenstein’s Tractatus and Philosophical In ves tigations; and to their interpretations by M. Alvarez in “Wittgenstein on Action and Will” (2009) and D. K. Le vy in “Morality without Agency” (2017). Person is essentially constituted by ‘powerless’ will in terms of ‘understanding’ that is experienced during her life. Action depends on and manifests understanding by will of a personal attitude to some states of affairs. Will does not incline a person to particular desires about preferable states of affairs or actions. Will is not about states of affairs. By willing I value the world, its portions, they appear significant, important to me. Volition is treated as related to will. Both are personal conditions of being an agent with priority of agency as capacity realized by rational actions.
Bookmark and Share

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

35. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
І. Андрущенко, А. Богачов, Orcid-ID В. Кебуладзе, Orcid-ID А. Лой, О. Панич Orcid-ID
І. Andrushchenko
How to translate Heidegger into Ukrainian? Meaning contra form
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору Мартина Гайдеґера «Буття і час». Семінар відбувся 17 червня 2021 року в бібліотеці Ґете-Інституту в Києві за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», Між- на родного фонду «Відродження», Ґете-Інституту та видавництва «Темпора», а також у партнерстві з Українським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського пере- кладу представив перекладач твору Андрій Богачов. Експертами були Ігор Андрущенко й Анатолій Лой. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.
Bookmark and Share

36. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Editorial
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

тридцять років незалежності україни thirty years of ukraine’s independence

37. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
38. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Сергій Йосипенко Orcid-ID
A. Yermolenko
Round Table Discussion - Thirty years of Ukraine’s independence: achievements, problems and prospects
abstract | view |  rights & permissions | cited by
(А. Єрмоленко (модератор), С. Йосипенко (модератор), Є. Головаха, О. Білий, О. Майборода, М. Бойченко, Т. Гардашук, В. Загороднюк, Є. Бистрицький, О. Мішалова, В. Кузнєцов, Н. Вяткіна, В. Нечипоренко)Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та науково-теоретичний часопис «Філософська думка» з нагоди ювілею нашої держави зорганізували круглий стіл, який від- бувся 25 червня 2021 року в online режимі. Відеоконференція за модерування Анатолія Єр мо- ленка та Сергія Йосипенка тривала майже п’ять годин — нібито забагато для такого фор- мату, однак чи не замало для розуміння всієї повноти та багатоплановості суспільно-полі- тичних проблем, які постали перед нашою країною за ці тридцять років її розвитку. Відкрив ювілейний захід член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко, який привітав учас- ників і представив гостей з інших установ Академії: Євгена Головаху з Інституту соціології, Олександра Майбороду з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Ку- раса та учасника багатьох українських революцій Олеся Донія (Центр досліджень політич- них цінностей). Круглий стіл пройшов у відвертій атмосфері, яка поєднувала високого рівня фаховість і щиру громадянську зацікавленість учасників, він показав широту проблемного поля і намітив перспективні напрями нових досліджень. Більшість учасників круглого столу підготували тези своїх доповідей, котрі ми пропонуємо увазі читачів. З Днем незалежності, Україно!
Bookmark and Share
39. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
Philosophy as a factor of spiritual independence of Ukraine
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглянуто проблеми розвитку філософії в Україні впродовж тридцяти років не- залежності та здійснено спробу періодизувати цей розвиток. Показано, що незалежність Ук раїни крім державного, політичного та економічного вимірів містить і духовний склад- ник, пов’язаний з релігійною, культурною, мовною та ідеологічною незалежністю. Ключовим аспектом тут стала незалежність від Московської церкви та створення автокефальної Православної церкви України. Та оскільки, за Конституцією України, жодну ідеологію дер- жава не може визнавати як обов’язкову, духовна незалежність є і світською категорією, що передбачає також світоглядну та філософську незалежність. У статті виокремлено кілька етапів творення філософської незалежності. Перший етап потребував насамперед подолання ідеологічно заанґажованої філософії марксизму російського ґатунку, тобто марк- сизму-ленінізму. Другий етап — це прилучення філософії України до взірців сучасної світової філософії, засвоєння провідних її тенденцій та парадигмальних комплексів. У цьому контекс ті показано роль перекладів філософської класики та сучасної філософської літератури в про- цесі увіходження філософії в Україні до царини світової філософської думки. Нарешті, тре- тій етап визначається розв’язанням ключових проблем сучасності, по в’я за них із ґлобаліза- цією, екологічною кризою, універсалізмом та партикуляризмом в етиці, етичною меліора цією сучасного суспільства тощо. У статті йдеться також про роль філософії та філософської освіти в обґрунтуванні ціннісних орієнтацій розвитку українського суспільст ва, формуванні комунікативної, моральної та фахової компетенцій громадян як чинника цивілізаційного вибору України.
Bookmark and Share
40. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Сергій Пролеєв Orcid-ID
Sergii Proleiev
Social drama of independence
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті аналізується проблема розвитку України за доби незалежності та здійснюється зіставлення способу організації соціальної дійсності в сучасній Україні та в радянський період. Головним реґулятивним чинником життя радянського суспільства був принцип панування. Україна успадкувала цей принцип панування і зберігає його чільну роль у чинному нині соціаль- ному ладі. Автор аналізує його різноманітні вияви, що задають структуру української со- ціальності, зокрема зростання чиновницького класу та бюрократичний тиск на всі сфери та ланки життя. Засилля бюрократії містить латентне насильство, живить корупцію та мі ні мізує соціальну динаміку. Також ідеться про феномен владної ренти, що втілюється у своєрідній «приватизації держави». Ще одним універсальним ефектом принципу панування є подвоєння соціальної дійсності на позірну та приховану. Позірна дійсність перетворюється на простір існування пересічних громадян та здійснення леґальних процедур, тоді як прихова- на містить нереґламентовану жодною леґальною нормативністю систему реальної циркуля- ції влади, а відтак і керування всіма рухами соціального тіла. Системну роль у прихованій соціальності відіграють кліки — неформальні угруповання впливових осіб, що реально контро- люють перебіг справ. Наслідком принципу панування є пасивність та марґіналізація україн- ського громадянина, пов’язані з дефектом політичної участі. Втіленням цієї не-участі у вла- ді стають такі форми свідомості, як сподівання, вподобання та зневіра. Отже, на сьогодні незалежність є не даністю, а шансом, який ще треба зреалізувати. Шлях до цього пролягає через відновлення ролі народу як суверена влади та розвиток відмінних від принципу пануван- ня реґулятивних чинників соціальності.
Bookmark and Share