Cover of Filosofska Dumka
Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 41-60 of 78 documents

Show/Hide alternate language

тридцять років незалежності україни thirty years of ukraine’s independence

41. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Наталія Кривда Orcid-ID
Nataliia Kryvda
“Ukraine’s glory has not yet died, nor her freedom has” (to the question of the Ukrainian statehood “renaissance”)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Проблема «відродження» української державності вже понад століття знаходиться в центрі суспільної уваги. Попри це, український інтелектуальний дискурс не зміг сформувати цілісний та консолідуючий образ минулого. Істотною перешкодою на цьому шляху був ситуативний характер державної політики пам’яті, котра вибудовувалася через поєднання радянських та українських підходів до інтерпретації минулого. Відсутність об’єднувального історичного наративу, регіоналізація інтерпретацій історії України, десятиліттями живлять міжосо- бистісну й міжрегіональну ворожнечу в середині українського суспільства. Вона стала плід- ним ґрунтом для спрямованої на десуб’єктивацію України через руйнацію історичних підва- лин державності в суспільній свідомості самих українців гуманітарної агресії сусідніх дер- жав. Аргументи їхніх речників, посилюються доводами проукраїнських істориків, консерва- тивного толку, котрі, намагаючись розглянути історію українського державотворення в контексті загальноцивілізаційного розвитку, розвинули тезу про «неісторичність» україн- ської нації, зумовлену переривами національної екзистенції у ХVІ та ХVІІІ ст. Такий підхід, як показано у статті, мав важливе значення для піднесення уваги світової спільноти до ук - раїнського питання у другій половині ХХ ст., навіть попри те, що не відображав дійсної спра- ви речей. Адже українство навіть в часи посилення асиміляторської політики з боку сусідніх держав, не знало перериву національної екзистенції і продовжувало плекати різнорідні ідеї «відродження» та розвитку власної державності. Особливо яскраво це прагнення проявилося у ХVІІ ст. завдяки активній позиції козацтва, котре зуміло опанувати своїм впливом всі про- шарки українського населення, піднявши його до збройної боротьби за власну свободу дер- жавність. Неспроможність козацтва повністю реалізувати поставлені завдання породило ноти песимізму в свідомості українства, віра якого у відродження власної державності жев- ріючи згасала, проте ніколи не стухала зовсім. Плекаючи колишню велич козацьку, українці, всупереч асиміляторській політиці панівних націй, у всі часи знаходили в со бі сили подати голос, нагадавши собі й світові про те, що «не вмерли України ні слава, ні воля», а тому вони будуть відстоювати власну державність.
Bookmark and Share
42. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Володимир Фадєєв Orcid-ID
Volodymyr Fadieiev
Trouble with the biography of the sovereign: historiography, archives and national memory
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Пропонована стаття являє собою розвідку з реалістичної соціальної онтології, присвячену дослідженню взаємодії між національною пам'яттю, історіографією та архівом як визна- чальними соціальними інституціями модерної доби. У дослідженні зосереджено увагу на проб- лемі становлення і трансформацій уявлень про минуле національної спільноти — носія суве- ренітету. Під час аналізу автор доходить висновку, що національна пам’ять, архів та істо- ріо графія наділені власною динамікою, а взаємини між ними являють собою мінливу консте- ляцію відносин, що протягом останніх двох століть пройшла складну еволюцію. Починаючи з ХІХ століття, характер цих взаємин змінювався у напрямку емансипації архівів від нас та- нов офіційної історіографії, дистанціювання історіографії від виконання державної влади, та виникнення наприкінці ХХ століття нової меморіальної культури. Результатом цих змін стала поява афірмативної історіографії, що справляє відчутний вплив на суспільне життя. З огляду на ці зміни автор доходить висновку, що актуальною проблемою сьогодення є ство- рення умов для безконфліктної взаємодії всіх учасників політики пам’яті з метою уникнення політизації, спричиненої неузгодженостями в інтерпретації подій минулого.
Bookmark and Share

політична філософія political philosophy

43. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олег Білий Orcid-ID
Oleg Bilyi
Artistic strategy and political communication
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Провідними дослідницькими наративами статті є вплив мистецьких стратегій на полі- тичну комунікацію за умов постправди; політична уява і режим постправди; мистецтво і режим істини; раціональність ілюзій у політичній комунікації; техніки мистецької суґестії у публічному діалозі. Йдеться про використання принципу вірогідності ілюзії, зокрема, ри- туалів леґітимації у процесі боротьби за прихильність виборця. Аналізовано техніки мис- тецької суґестії у публічному діалозі. Особливе місце посідає аналіз міфологічного перетво- рення реальності на ґрунті мистецьких стратегій, тема раціональності ілюзії. Проведено аналіз міфологічного перетворення реальності на основі мистецьких стратегій. Розглянуто зв’я зок таких понять, як поезія, мистецтво і технологія, з розгортанням процесів техноло- гічного вдосконалення у будь-якій сфері людської діяльності.
Bookmark and Share
44. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Алла Гужва Orcid-ID
Alla Guzhva
Political populism and popular culture
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті здійснено порівняльний аналіз культурних практик політичного популізму і попу- лярної культури. Популістичного політика розглянуто як знак культурної комунікації і вио- кремлено три його ідеальні типи: пустий знак, орієнтований на сьогодення, який репрезентує популістів без ідеології; знак, орієнтований у минуле, який репрезентує популістську націона- лістичну ідеологію; знак, орієнтований у майбутнє, який репрезентує реформаторів суспіль- них цінностей. Виявлено спільні характеристики в інтерпретації та функціюванні популярної культури та популізму — символізм, емоційність, походження «від простих людей», спротив системі, експлуатація прагнення емансипації. Підкреслено визначальну роль медіа у культур- ній комунікації як для популярної культури, так і для політичного популізму. Певне оновлення та урізноманітнення політичних інституцій стане тим критерієм, який дасть змогу визна- чити — що саме було вартісним у популярній культурі та політичному популізмі.
Bookmark and Share

конкурс молодих дослідників на здобуття премії імені неллі іванової-георгієвської competition of young researchers for the nella ivanova-georgievskaya prize

45. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Влада Анучіна Orcid-ID
Vlada Anuchina
Problematization and modification of phenomenological concept of experience in Martin Heidegger’s fundamental ontology
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Метою цієї статті є доведення можливості розгляду Гайдеґерового поняття Dasein як ре- концептуалізації та модифікації Гусерлевого поняття досвіду (Erfahrung). Предметом ана- лізу є поняття Dasein, яке є одним із найбільш проблематичних з усього Гайдеґерового спадку з огляду на його багатозначність та відповідну множинність інтерпретацій. Особливу увагу приділено дослідженню прочитання Гайдеґерової філософії як онтологічної на противагу ек- зистенціалістському та антропологічному прочитанням; авторка текстуально підтвер- джує правомірність такого прочитання та доводить, що Dasein дійсно є модифікацією Гу- сер левого поняття досвіду. Так само, вона стверджує, що не лише поняття Dasein, а й сама фундаментальна онтологія може до певної міри розглядатися як ориґінальна модифікація феноменології Гусерля. Зокрема, через те, що включається у Гайдеґерів проєкт фундамен- тальної онтології та модифікується не лише одне з основних феноменологічних понять, а й метод дослідження та деякі ключові теми (наприклад, часовість свідомості).
Bookmark and Share
46. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Єгор Буцикін Orcid-ID
Yehor Butsykin
Phenomenological justification of psychoanalysis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття є попереднім начерком феноменологічного опису досвіду психоаналізу з метою фено- менологічного обґрунтування засадових психоаналітичних понять та явищ. Розглянуто фа- зову структуру досвіду психоаналізу, а саме: тривогу аналітика, психоаналітичну редукцію, психоаналітичний аналіз та інтерпретацію. Окрім цього, першу частину статті присвя- чено головним аспектам логіко-феноменологічної критики психоаналізу. Передусім критиці асоціаційної, механістичної, спекулятивної теорії психоаналітичної практики, що її фено- менологічна неадекватність спричиняється до розриву між психоаналітичною теорією та практикою. Цей факт особливо наголошений у феноменологічній психології Ар тура Крон- фель да та дазайнаналізі Людвіґа Бінсванґера і Медарда Боса. З огляду на це, стаття є спро- бою накреслити ще один шлях до подолання цього розриву — через феноменологічне обґрунту- вання досвіду психоаналізу.
Bookmark and Share
47. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олександр Комаров Orcid-ID
Oleksandr Komarov
Uniformity vs pluralism: an ontological basis of conflict
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглядаються феномени уніфікованої і плюральної раціональності, а відтак можливості чи не можливості уніфікації досвіду, культури, політики, економіки тощо. За для унаочнення проблеми пропонується розглянути розбіжності епохи модерну і постмодерну. Робиться спроба вивести онтологічний ґрунт культурних розбіжностей і динаміки розвит- ку знання загалом. Осмислюються сучасні виклики, пов’язані з неусталеністю стану знан ня, і пропонуються проєкти розв’язання сучасних суспільних і філософських проблем на засадах феноменології.
Bookmark and Share

сторінка молодого науковця young scientist’s page

48. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Михайло Богачов Orcid-ID
Mykhailo Bogachov
Artificial intelligence as an anthropotechnology
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Штучний інтелект — це комп’ютерна система, яка мислить або діє як людина. Особливості ШІ втілюють імпліцитні уявлення його розробників про природу людини. «Сильний» ШІ, який має загальні коґнітивні здатності дорослої людини, досі не створено, натомість «слабкі» ШІ вже є частиною планетарної обчислювальної інфраструктури. Нейронно-мережеві ШІ імі- тують специфічні типи людської поведінки, узагальнюючи дані про повсякденне життя ко- ристувачів. Такий підхід у створенні ШІ відповідає філософському мейнстріму ХХ сторіччя, коли повсякденне життя розглядали як джерело мовних та соціальних наперед-даностей, що забезпечують порозуміння. Також цей підхід спирається на класичну дихотомію «людина— машина» й відповідне уявлення, що людська природа є стабільною та незалежною від техно- логічного стану. Проте у постметафізичну добу, коли взаємодія людини з технікою є комуні- кативною, а не інструментальною, дані про людський побут не можуть бути незалежним зразком людськості. ШІ-застосунки не лише кодифікують дескриптивні аспекти людської природи, а й дисциплінують своїх користувачів, адже цифрове середовище, в якому можуть бути зібрані дані про повсякдення, уже впорядковане за допомогою ШІ. Відповідно, у цифро- во му середовищі люди змушені відтворювати нові норми поведінки, кодифіковані за допомо- гою ШІ, який є одним із способів видозміни людської природи самою людиною. Вплив ШІ непомітний, позаяк цифрове середовище, в якому люди взаємодіють з ШІ, організовано не- достат ньо зрозумілим для користувачів чином. Антропотехнологічний характер ШІ є по бічним наслідком розвитку платформ, тому творці ШІ не перебирають на себе відповідальність за вті лені в їхніх розробках норми.
Bookmark and Share

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

49. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
А. Бондар, В. Кебуладзе, Orcid-ID Ю. Олійник, Orcid-ID В. Циба Orcid-ID
А. Bondar
On the nature of existence in Ukrainian
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» публікуємо матеріали семінару «Лабораторії наукового перекладу», який було присвячено обговоренню українського перекладу твору Джона Еліса МакТаґарта «Природа існування». Семінар відбувся 2 жовтня 2020 року в Інституті філо- софії НАН України імені Г.С. Сковороди за підтримки ГО «Лабораторія законодавчих ініціа- тив» і видавництва «Темпора». Текст українського перекладу представив перекладач твору Юрій Олійник. Експертами були Андрій Бондар і В’ячеслав Циба. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.
Bookmark and Share

50. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Editorial
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

творча спадщина лесі українки: перепрочитання та реконструкція lesia ukrainka’s creative heritage: re-reading and reconstruction

51. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Сергій Йосипенко
Сергій Йосипенко
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
52. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
В. Єрмоленко, Т. Гундорова, Т. Огаркова, О. Забужко, К. Зборовська (укладач)
V. Yermolenko
Philosophical Thought” Survey Lesia Ukrainka and Ukrainian identity
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
53. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy ´ Yermolenko
Socratic dialogue in Lesia Ukrainka's poetic and practical philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті йдеться про поетично-практичну філософію діалогу Лесі Українки, що реалізуєть- ся в драматичній творчості видатної поетеси, в її перекладацькій діяльності та концепті відношення «людина–природа». У тексті показано, що Леся Українка створює новий жанр сучасної драматургії на ґрунті застосування «сократичного діалогу», що започатковує важ- ливий напрям у сучасній лiтературі і збігається з провідною тенденцією в сучасній світовій філософії, пов’язаною з парадигмальним поворотом від філософії суб’єктивності до філософії інтерсуб’єктивності. Йдеться також про спорідненість сократичної філософії діалогу і «сократичної драми». Автор показує також важливе значення сократичного діалогу Лесі Ук раїнки у розв’язанні головних світоглядних проблем сучасності, роль арґументації, зокрема методу еленктики, актуалізацію таких понять, як «правда», «істина», що особливо важ- ливо в сучасній ситуації «постправди» і «постморалі». Ключові слова: діалог, сократична драма, еленктика, істина, правда.
Bookmark and Share
54. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Тарас Лютий Orcid-ID
Taras Lyuty
Poetess of individual competitions (Nietzschean motifs in Lesia Ukrainka’s dramas)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті розглядаються індивідуалістичні прояви героїв поетичних драм Лесі Українки. Основний акцент робиться на протистоянні між сильною особистістю та пасивним натов- пом. Автор проводить паралелі між індивідуалізмом Фридриха Ніцше та Лесі Українки. Показано, як українська поетка конструює власні засоби індивідуалізму, що попри все є близькими до ніцшеанських: антихристиянство, воля до могутності, прийняття долі, само- перевершення тощо. Основна відмінність між двома мислителями полягає в тому, що ви- разниками ідей Лесі Українки є сильні типажі жіноцтва.
Bookmark and Share
55. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Володимир Єрмоленко Orcid-ID
Volodymyr Yermolenko
Lesia Ukrainka, Don Juan and Europe: ideology and eropolitics in “The Stone Master”
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

актуальність філософії ґ.в.ф. геґеля actuality of g.w.f. hegel’s philosophy

56. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Віталій Терлецький
Віталій Терлецький
Foreword
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
57. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
В. Козловський, О. Гомілко, Д. Кірюхін, В. Терлецький, Ю. Джулай
V. Kozlovskyi
Round table on the occasion of the 250th anniversary of G.W.F. Hegel’s birth: Hegel in modern Ukrainian philosophical discourse
abstract | view |  rights & permissions | cited by
29 жовтня 2020 року інститут філософії імені г.С. Сковороди нан україни спільно з гро- мадською організацією «in situ» провели online круглий стіл, присвячений 250-річчю з дня на родження ґ.В.Ф. Геґеля (1770–1831). У заході взяли участь не лише наукові працівники ін с ти туту філософії, а й викладачі та дослідники провідних вищих навчальних закладів ук раї- ни – національного університету «києво-могилянська академія», київського національного університету імені тараса шевченка, харківського національного педагогічного університе- ту імені г.С. Сковороди, а також незалежні вітчизняні дослідники філософії геґеля. Із вступ- ним словом до учасників круглого столу звернувся директор інституту філософії, член-ко- рес пондент нан україни, доктор філософських наук, професор анатолій єрмоленко, який наголосив актуальність розмаїтої спадщини німецького філософа для сучасного філософського дискурсу і потребу в поглибленому дослідженні його творчості з огляду на сучасні реалії. Учас- ники круглого столу не лише зробили цікаві доповіді, присвячені різним аспектам філософії ге ґеля, а й активно обговорювали й дискутували складні та неоднозначні питання системи абсолютного ідеалізму. Наводимо доповіді кількох учасників заходу, які дали згоду на опри- люднення своїх матеріалів.
Bookmark and Share
58. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Марія Култаєва Orcid-ID
Maria Kultaieva
Hegel, Hölderlin and we, the Ukrainians, or: Is it worse to accept recommendations of the German idealism?
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
59. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Ігор Бурковський Orcid-ID
Ihor Burkovskyi
Some actual problems of mastering of Hegel's legacy: “Phenomenology of Spirit” in Ukrainian translations
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено двом українським перекладам «Феноменології духа» Ґ.В.Ф. Геґеля (у ме жах «Вступу»). Їх піддано зіставному критичному розгляду (із залученням низки перекладів твору іншими мовами), щоб з’ясувати, чи достатньо адекватно вони відтворюють ориґінал. В обох виявлено численні серйозні помилки, принагідно їх подекуди відзначено і в інших перекладах (головно доступними читацькому загалові мовами – англійською та російською). З огляду на відомий факт надзвичайної важкозрозумілості Геґелевої «Фено ме но логії» це цілком природно, як і те, що перші українські спроби її тлумачення, без достатньої підготовки, не були успіш- ними. Отже, відповідний крок в освоюванні спадщини генія лишається для нас актуальним завданням. Подальші міркування з цього приводу перенесено до анонсованої наступної статті, присвяченої іншим перекладам Геґеля.
Bookmark and Share

сучасна гуманітаристика modern humanities

60. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Вахтанґ Кебуладзе Orcid-ID
Vakhtang Kebuladze
Descriptive and analytical psychology of Wilhelm Dilthey as theoretical source of phenomenological psychology of Edmund Husserl
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття містить критичну реконструкцію дескриптивної і аналітичної психології Віль- гель ма Дильтая та її впливу на феноменологічну психологію Едмунда Гусерля. За Дильтаєм, можливість описової і аналітичної психології зумовлена безпосередньою даністю психічного як органічного зв’язку, що завжди має певну цінність. З одного боку, феноменологічна психологія Едмунда Гусерля спирається на описову й ана- літичну психологію Вільгельма Дильтая, а з іншого — Гусерль критикує деякі засадові мо мен ти Дильтаєвої концепції.
Bookmark and Share