Cover of Filosofska Dumka
Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Displaying: 61-78 of 78 documents

Show/Hide alternate language

сучасна гуманітаристика modern humanities

61. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Роман Зимовець Orcid-ID
Roman Zymovets
About benefits and harms of rewriting history. One of the topics of contemporary historical discourses: philosophical analysis
abstract | view |  rights & permissions | cited by
сучасній суспільній думці феномен історичного ревізіонізму має, переважно, негативні ко- нотації. Одним з головних завдань історичної політики сучасних держав є заборона перегля- ду певних історичних інтерпретацій та оцінок, яка реалізується за допомоги так званих «меморіальних законів». Опікування формуванням бажаних репрезентацій минулого (нарати- вів) безпосередньо пов’язане з інтересами влади у власній стабілізації та підсиленні. Влада є функцією спільноти, ідентичність якої формується історично. Консолідація колективної іден- тичності через підтримання та відтворення спільних репрезентацій минулого є одним із інст- рументів зміцнення влади. В той же час сам характер набуття людиною історичного досвіду, який є постійним опосередкуванням горизонту минулого сучасним, передбачає і реінтерпретацію цього мину- лого. Великі зрушення у досвіді поколінь, які відбуваються внаслідок певних соціальних змін, зумовлюють і новий погляд на минуле спільнот. У цьому сенсі якраз переосмислення та пере- писування історії стає необхідним для прояснення, поновлення, раціоналізації колективної ідентичності, яка проблематизується новим досвідом. Історична політика може як відповідати цій потребі трансформації ідентичності крізь переосмислення репрезентацій власного минулого, так і вступати у суперечність з нею. В ос танньому випадку трансльовані владою наративи починають конфліктувати з комуні- кативною пам’яттю покоління, що переживає зрушення у досвіді. Один із інструментів са мозбереження влади у цій ситуації — блокування історичного досвіду, що може мати різні фор ми. Кульмінацією такого блокування є «герметизація» часу, типова для тоталітарної дер- жави. Жива історичність досвіду, яка вимагає постійного переосмислення власної історично успадкованої ідентичності, підміняється штучною, застиглою у часі ідентичністю, яка са ме внаслідок цього свого характеру стає крихкою та приреченою на руйнацію.
Bookmark and Share

інтерв’ю інтерв’ю

62. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Olena Kalantarova Orcid-ID
Olena Kalantarova
Methodological Pluralism through the lens of the Buddhist Doctrine of Time Kālacakra: An Interview with Dr. Jensine Andresen
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Modern dialogue between Western science and Buddhism raises an enormous range of cognitive issues that require interdisciplinary and multidisciplinary research. The idea of methodological pluralism (MP) arises here as an ef fective solution for such projects. Having immersed itself in the study of the background of its opponent, Western science touched the fairly old and specific way of reality cognition, which in certain aspects actually can be identified as a Tibetan-Buddhist version of the MP. In an interview with the professor from the United States, who for many decades has been engaged in research on the boundaries of various science disciplines, ethics, and religious studies, we tried to clarify the specifics of this so-called version of MP, which is set out in the Buddhist doctrine of time, Kālacakra. Texts of this doctrine are included in the corpus of Buddhist canonical literature and form the basis for two classical Buddhist sciences: the science of stars (which is actually “social astronomy”); and the science of healing (which looks like a certain version of “psycho-medicine”). During the interview, we went directly to the possibility of using the Buddhist version of MP at least within the dialogue “Bud dhism- Science”, to the need to understand the specifics of such an implementation, and to the mandatory combination of MP with an integrated approach. The interview was intended to raise the question that deals with transgressing the abovementioned dialogue from the “consumer” level (when we are looking for something that could be useful to the Western neuro-cognitivist) to the philosophical one, in order to formulate a criterion for recognizing a different way of thinking, and finally, to move on toward the semantic discussion, without which the integration phase of any kind of MP is impossible.
Bookmark and Share

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

63. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Л. Звонська, Orcid-ID В. Кебуладзе, Orcid-ID О. Панич, Orcid-ID В. Терлецький, Orcid-ID В. Туренко Orcid-ID
L. Zvonska
Translating Aristotle's "Metaphysics": to bring the reader closer to the text
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» публікуються матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору Арис то теля «Метафізика». Семінар відбувся 22 вересня 2020 року в Інституті філософії імені Г.С. Ско вороди НАН України за підтримки ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив» і видавництва «Тем- пора». Текст українського перекладу представив перекладач твору Олексій Панич. Екс пер- тами були Леся Звонська та Віталій Терлецький. Модерував семінар Вахтанґ Ке бу ладзе.
Bookmark and Share

64. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Vitaliy Nechiporenko
Vitaliy Nechiporenko
Editorial
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

спадщина вебера weber's heritage

65. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Weber's Heritage: Foreword
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

опитування «філософської думки» “philosophical thought” survey

66. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Д. Бінцаровський, О. Голіков, А. Єрмоленко, А. Карась, О. Павлова
D. Bintsarovskyi
Weber's heritage: at the crossroads of traditions
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

статті articles

67. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Анатолій Єрмоленко Orcid-ID
Anatoliy Yermolenko
The concept of rationality in Max Weber’s sociology and its impact on modern social sciences
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті проаналізовано Веберову концепцію раціональності і раціоналізації як складника модернізаційних процесів сучасного суспільства. Зокрема реконструйовано Веберове тлумачення «духовних чинників» суспільного розвитку, що дістало свого прояву в етосі протес- тантизму. Показано співзвучність Веберового дослідження капіталізму в термінах раціональності з концепціями інших класиків німецької соціології, таких, як Ф. Тьоніс, В. Зомбарт, Ґ. Зимель та ін. У статті наголошено на актуальності соціології Макса Вебера для ХХ-ХХІ століть; її основні концепти, поняття й методологічні підходи дістали подальшого розвитку в працях багатьох науковців, зокрема й українських.Неабияким здобутком Вебера є застосування концепту раціональності не тільки до ментально-гносеологічної сфери: він набуває також соціального змісту. Такий підхід здобув визнання у феноменологічній соціології, теорії соціальних систем, комунікативній теорії тощо. Окрім формальної раціональності господарства в сучасних соціальних науках застосовуються такі поняття, як соціальна, естетична, етична, екологічна і практична раціональності. Веберів «діагноз доби» й сьогодні є складником «діагнозу» сучасного суспільства. Розрив між цінностями та інтересами досі залишається невіддільною ознакою суспільства «ризиків і загроз» ХХІ сторіччя. Такий «стан речей» особливо проявляється в міжнародних відно- синах, коли «реальна політика» (Realpolitik), узасадничена інтересами, стає нечутливою до «ціннісних постулатів». У статті показаний також пошук шляхів ціннісної (морально-етич- ної) меліорації сучасного суспільства, зокрема в концептах «етичної економії», універсаліс- тичної етики дискурсу, ґлобального етосу тощо.
Bookmark and Share
68. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Олександр Голіков Orcid-ID
Олександр Голіков
Reconceptualizations of Max Weber's social theory: between epistemology and axiology
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
69. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Михайло Бойченко Orcid-ID
Mykhailo Boichenko
How formal is the ethics of responsibility?
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
70. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Євген Мулярчук Orcid-ID
Yevhen Muliarchuk
Human calling as a theme of Weber’s thought
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
71. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Анатолій Денисенко Orcid-ID
Anatoliy Denysenko
Capitalism as religion: From Max Weber to Giorgio Agamben through Walter Benjamin
abstract | view |  rights & permissions | cited by
На основі праці Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму» автор дослі- джує Веберове поняття «капіталізм», а також критично аналізує сам капіталістичний лад, відштовхуючись від текстів Вальтера Беньяміна і Джорджо Аґамбена. Якщо Вебер позитивно ставиться до капіталізму, то Беньямін і Аґамбен вбачають у ньому небезпеку. Вебер підходить до питання з позиції протестантського праксису, Беньямін та Аґамбен вбачають у капіталізмі «паразита», який використовує християнську теологію для досяг- нення власних цілей. Вебер пише про «дух» капіталізму, Беньямін та Аґамбен — про капі- талізм як форму релігії.
Bookmark and Share
72. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Антон Фінько Orcid-ID
Anton Finko
On the ambivalence of the "Protestant ethics"
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті йдеться про створені за консультування Богдана Кістяківського праці Макса Ве- бера, присвячені аналізові революційних подій 1905 року в Російській імперії. Автор арґумен- тує, що висновки, викладені в цих текстах, є певною мірою контроверсійними. З одного бо ку, визначний німецький мислитель вважав, що російська соціал-реформістська ліберальна де- мократія потрапила на шлях самозречення, оскільки мала історичний шанс тільки в рамках системи земства і за умов здійснення набагато помірнішої аґрарної програми, ніж та, за яку ратував кадетський лібералізм. З іншого боку, він доводив, що російське суспільство стало на шлях західноєвропейських країн, зрікаючись патріархального «аґрарного комунізму» та народництва. Стаття також містить порівняння поглядів М. Вебера та Б. Кістяківського як мислителів, які поряд із Ґ. Зимелем та В. Зомбартом розглядали суспільні відносини з по- гляду соціальної раціоналізації. Близькість позицій цих теоретиків вбачається у підкреслено позитивному ставленні до антицентралізму Михайла Драгоманова, критиці радикалізації демократичної інтеліґенції та засудженні її панморалізму (орієнтації на тотальну бороть- бу за «правду»; заперечення визнання нейтральної щодо етичних оцінок зони; припущення, що свідомість народу орієнтована суто етично). Відмінності полягали, зокрема, в тому, що Бог- дан Кістяківський меншої ваги надавав ролі протестантсько-реформаційного чинника у ге- незі ідеології лібералізму. Автор статті доводить, що сектантський протестантський пуританізм, а надто гетеродоксія протестантської етики доби Реформації можуть бути схарактеризовані як явища принципово дуальні та амбівалентні. Це формувало двоїстий кау- зальний зв’язок як із «духом капіталізму», так і з засуджуваним з боку М. Вебера «духом аґ- рарного комунізму». Йдеться про віддзеркалення світогляду як бюрґерсько-ліберальних верств, так і соціально упосліджених верств селянського стану. Окремі Веберові згадування Т. Мюн- цера (наприклад, щодо вирішального впливу на еволюцію поглядів М. Лютера селянських заво- рушень на чолі з Мюнцером) дають підстави для припущення, що М. Вебер насправді розумів ідейну неоднозначність протестантського феномену.
Bookmark and Share
73. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Світлана Щербак Orcid-ID
Svetlana Shcherbak
Max Weber and the Modern Plebiscitary Democracy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті запропоновано інтерпретацію однієї з найсуперечливіших концепцій Макса Вебера – концепції плебісцитарної лідерської демократії (Führerdemokratie). Зокрема, розглянуто по- гляди Вебера щодо парламенту і ставлення до демократії, питання про те, чому типи леґі- тимного панування не включають в себе демократичну леґітимність, і зв’язок концепції пле- бісцитаризму з Веберовою теорією бюрократії. Виклад не обмежений суто історико-філософським аналізом поглядів Вебера. Головна мета полягає в тому, щоб показати, як ідеї вченого знову стають актуальними у сучасності. Веберівський концепт плебісцитарної демократії може слугувати як інструментом аналізу перекручень, породжених кризою традиційної партійної політики в усталених демократіях, так і для опису сучасних персоналістських режимів, леґітимність яких реґулярно підтвер- джу ється на всенародних виборах національного лідера.
Bookmark and Share

статті: філософія науки articles: philosophy of science

74. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Лариса Рижко Orcid-ID
Larysa Ryzhko
Targeted scientific research and transformation in the professional activity of the scientist
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Сучасна наука дедалі більше орієнтується на дослідження, які розв’язують конкретні тех- но логічні проблеми. У світовій літературі існують різні, але загалом аналогічні назви таких до сліджень. Наприклад, німецькі та російські дослідники використовують назву «проблемно- орієнтовані дослідження», вживають також назви «дослідження, орієнтовані на місію», «дослі- дження як реакція на “великі виклики”», «дослідження переднього краю науки», «наука мо ду- су 2». Українські дослідники, зокрема в рамках Національної академії наук, використовують назви «цільові програми наукових досліджень» та «цільові наукові (науково-технічні) проєкти». У статті проаналізовано особливості цільових наукових досліджень та статус отрима- ного в такий спосіб знання. Автор підкреслює їхню безпосередню вмереженість у соціальну сферу — економічні, політичні та соціальні відносини загалом, бо вони є основою сучасних тех- нологій і в розвитку їх зацікавлена широка громадськість – виробники та споживачі мате- ріальних благ. Знання, здобуті в цих дослідженнях, це знання «на замовлення», яке вимагає роз - в’язання питання щодо співвідношення фундаментальних і прикладних досліджень, принципів реалізації професійної діяльності вчених, «академічних свобод», змін гносеологічних і соціально- гуманітарних принципів функціонування науки як соціального інституту. У професійній діяльності вченого праксеологізація науки вимагає орієнтації на людино- мірність продукованих знань, що передбачає поєднання знань про природу зі знаннями про лю- дину. Отже, вчений має бути фахівцем із суміжних дисциплін. Організатори цільових до- сліджень розв’язують цю ситуацію через колективне виконання досліджень, або, за висловом Ри чарда Флориди, використання «соціального інтелекту». Водночас останнє вимагає від вче- ного як фахівця не тільки суто фахових компетенцій, а й індивідуальних психологічних навичок праці (творчості) в міждисциплінарному колективі (взаємодопомоги, толерантності, ем- патії тощо) і взаємодії з трансдисциплінарною спільнотою. Інакше професія вченого стає, з по гляду компетенцій і діяльності, соціально заанґажованою, а керівник в науковому колек- тиві виконує модераційні, а не директивні функції. Хоча цільові програми наукових досліджень набувають поширення і стають провідними у розв’язанні нагальних практичних проблем, у науковій сфері має зберігатися баланс між до- слідженнями «на замовлення» і дослідженнями, що стануть основою майбутнього розвит ку науки та суспільства.
Bookmark and Share

наукове життя - лабораторія наукового перекладу academic life - laboratory of academic translation

75. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Оксана Йосипенко, Orcid-ID Сергій Йосипенко Orcid-ID
Oxana Yosypenko
Pierre Bourdieu's “Pascal Meditations”: translation difficulties
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У цьому числі «Філософської думки» публікуються матеріали семінару «Лабораторії наукового перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору П’єра Бурдьє «Паскалівські медитації». Семінар відбувся 30 червня 2020 року в Інституті філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та видавництва «Темпора». Текст українського перекладу представив науковий редактор твору Сергій Йосипенко. У підготовці друкованої версії презентації тексту перекладу брала участь перекладачка твору Оксана Йосипенко. Експертами були Ірина Славінська та Олексій Панич. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.
Bookmark and Share

про книги books

76. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Book reviews
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

77. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Оголошення
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

78. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 1
Вимоги до авторів
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share